Радянсько-німецькі договори 1939 і їх доповнення:
19 серпня 1939: Німецько-радянська торговельна угода.
Німеччина надала СРСР кредит на 200 млн німецьких марок і взяла на себе зобов'язання поставити Радянському Союзу за цим кредитом верстати та інше заводське обладнання, а також військову техніку; СРСР зобов'язався погасити кредит поставками сировини і продовольства.
12 лютого 1940: Господарська угода між Німеччиною і СРСР про розширення торгівлі.
10 січня 1941: Угоди про взаємні торговельні поставки до серпня 1942 року.
Серйозне економічне і військово-технічне співробітництво між Німеччиною та СРСР згідно з цими угодами діяло до самого початку Німецько-радянської війни.
23 серпня 1939: Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (Пакт Молотова — Ріббентропа).
Договір означав різку переорієнтацію в зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною. Секретний протокол до договору встановлював розмежування сфер інтересів сторін. Німеччина визнавала інтереси СРСР в Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
Слідом за укладанням договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня 1939 року на територію Східної Польщі вступила Червона Армія, після чого до складу СРСР були включені Західна Україна і Західна Білорусь (1939), а згодом Прибалтика і Бессарабія (1940); в кінці 1939 СРСР напав на Фінляндію, розв'язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років.
Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Першої світової війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки, непорушності кордонів, загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію — Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжнародних норм.У 1930-х рр. політика Німеччини, Італії та Японії, які уклали «антикомінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держави (Англія і Франція) проводили політику «невтручання» і «умиротворення» агресора.Лідери Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції у вересні 1938 р. уклали мюнхенську угоду про поділ Чехословаччини. У березні 1939 р. Німеччина окупувала Чехію, а Угорщина — Закарпаття. Таким чином, Німеччина поширювала свій вплив на Схід. За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеччиною.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще — в союзі з Москвою.23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Мав 10 статей. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Східної Європи на «сфери інтересів» між двома державами. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.Фінляндія, Естонія, Латвія – до радянської сфери впливу.Литва – спочатку до Німецької, але після вторгнення німців до Польщі – віддали Литву до сфери впливу СРСР.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. 17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі, названий офіційною радянською пропагандою «визвольним походом» Червоної Армії у Західну Україну та Західну Білорусію.
28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Новий договір, уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджував включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб.
У Західній Україні було інспіровано «відновлення» радянської влади.
+ були укладені радянсько-німецька торгівельна угода ( 19 серпня 1939 р)
+ угода про торгівлю (лютий 1940 р)
Наслідок – СРСР уникнула війни на 2 фронти, виграла час для ретельної підготовки у війні.
Объяснение:
Надеюсь Вся инфа что тебе нудна кратко, но понятно изложена в ответе. Могу ещё более кратко, но ты спешишь видимо.
Суть в том что Никон задумал поменять строй церковной службы. По особому указу Никона начали исправлять богослужебные книги по греческим образцам. Были унифицированы и некоторые обряды.
По церковному собору 1666-1667 года,налогалось проклятие на всех противников реформы,
Никон в своей реформе отстаивал превосходство церковной власти над светской. из-за притязания патриарха на особую роль в государстве в 1658 году произошел разрыв между патриархом и царём.