ответ:А) В середине 1 тыс. до н. э на территории Алтая, Южной Сибири и Восточного Казахстана начал складываться союз племен, получивший название хунну (гунны).
В)Гунны изобрели мощный дальнобойный лук, который достигал в длину более полутора метров. Делали стрелы-свистунки,прикрепляя к ним костяные просверленные шарики, издавший в полете устрашающий звук. Воины -гунны под предводительством Аттилы изобрели оригинальный хранения и приготовления мяса,помещая его под седло во время длительной верховой езды.
С) Переселение, Аттила, разрушение,Китай, аланы.
Объяснение:
Надеюсь :)
Хакназар хан - талантливый правитель, который стоял во главе Казахского ханства в период его возрождения во второй половине XVI века. Он объединил Казахское ханство, которое в это время было раздроблено и управлялось отдельными султанами. Хакназар не ограничился тем, что объединил казахов, но и ввел в состав своего ханства часть ногайцев, калмыков, башкир, узбеков, моголов, киргизов. Присоединив левый берег Яика, Хакназар правил одной из частей улуса ногайцев. Казахское ханство в 50-х годах XVI века вело борьбу на разных фронтах, а именно: в 1554 году Тауекел султан возглавил поход на восток против калмыков, в 1555 году на юго-востоке Хакназар воевал с моголами, и в этой войне был убит Абдаль-Латиф хан, на юге 3 года казахи держали в страхе Ташкентского эмира, Шайбанида хана Барака, на западе нависла опасность для ногайского мырзы Алшы Смайыла. Все это свидетельствует о том, насколько усилилось Казахское ханство, возглавляемое Хакназаром. Вступив в союз с узбекским ханом Абдоллой против сибирского хана Кошима, он возвратил ранее потерянные Сауран и Туркестан. В 1573 году русский царь Иван Грозный, подталкиваемый своей алчностью, послал Хакназар хану послов во главе с Т. Чебуковым. Казахское ханство являлось воротами в Среднюю Азию, а ключ от ворот был в руках у Хакназара. Настоящей целью русского царя было - заполучить этот ключ. После присоединения к себе Казанского и Астраханского ханств Россия установила полный контроль над Волгой и теперь принялась за подчинение Ногайской орды и Сибирского ханства. В извещениях и документах послов тех лет указывалось о неоднократных стычках Казахского ханства с Шайбанидами в борьбе за Ташкент еще со времен Касым хана. Если узбекский хан Абдолла хотел с казахов расправиться со своим соперником, правителем Ташкента, Баба султаном, прозванным Бараком, то Хакназар хотел уничтожить Шайбанидов, используя соперничество и междоусобную борьбу узбеков. Это одно из проявлений политики Хакназар хана по укреплению Казахского ханства. Баба султан впоследствии убил Хакназар хана с Бузахур султана. Наука не опровергает народных легенд, связывающих разделение казахов на жузы с именем Хакназара. В одном из устных преданий того времени говорится об этом разделении казахов: Казахи произошли от Алаша, были в подчинении ногайцев, Ногайцы не дали их в обиду врагам, и они друг другу. Отделившись от ногайцев, казахи дальше разделились на жузы. В первой строчке указывается на происхождение казахов, во второй говорится о том времени, когда казахи после распада Казахского ханства входили в Ногайскую орду. Следующие строчки говорят о смутном времени, когда казахские земли подверглись набегам многочисленных врагов: калмыков, Шайбанидов и моголов, которые, воспользовавшись распадом Казахского ханства, хотели расширить свои владения. Эти строчки о том периоде, когда Ногайскую орду колонизировали русские и ногайцы окончательно отошли от Казахского ханства. Это время разделения казахов на три жуза
Відповідь:
Освіта і наука:
Визначальний вплив на розвиток освіти мав іслам. Школи (медресе) існували лише при великих мечетях і були покликані виховувати мусульманських богословів і суддів.
У школах вивчали арабську і перську мови, мусульманське право і богослов’я, логіку й арифметику. Навчатися мали можливість лише діти заможних батьків. Наприкінці XV ст. було відкрито першу математичну школу. Значними були досягання в галузі географічних знань. Мореплавець Пірі Реїс склав морський атлас «Бахрійс» (1517), де навів повний опис Егейського і Середземного морів та карту світу.
Наприкінці XV ст. розпочалося складання історичних хронік, які містили виклад світової і турецької історії. Найвідомішою була багатотомна «Османська історія», написана у другій половині XVI ст. Ібн Кемалем. Мандрівник і вчений Евлія Челебі написав «Книгу мандрів», де розповів про відвідані ним європейські країни.
Література:
Кінець XVI – початок XVII ст. вважається «золотою добою» турецької поезії. Основними її жанрами були хасиди (хвалебні оди) і газелі (ліричні вірші). Відомою поетесою була Мірханум, високоосвічена жінка, автор віршів про кохання. Поет Мехесі започаткував гумористичний жанр поезії. Ільяс Ревані оспівував повсякденне життя мешканців Стамбула. «Султаном» турецьких поетів уважався Моял Махмуд (псевдонім Абдул Бакі).
У міській літературі найбільшою популярністю користувався жанр латіфів – коротких розповідей та анекдотів. Найвідомішими були латіфи Бурси Лямі, який уперше включив до своїх збірок розповіді про Ходжу Насреддіна.За часів занепаду Османської імперії набули поширення сатиричні твори. Поети Вейсі та Нефі – його найвідоміші представники – у своїх сатирах висміювали сановників і візирів (Вейсі «Повчання Стамбула», Нефі «Стріли долі»).
Архітектура і живопис:
Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї. Найвідомішим турецьким архітектором XVI ст. був Ходжа Сіман (1490–1588). За своє довге життя він збудував понад 360 різноманітних споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.
Палаци і мечеті прикрашалися рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві та камені. Це було обумовлено забороною ісламу зображувати людей і тварин.
Набув поширення жанр мініатюри. Її стиль був значною мірою наслідуванням турецькими майстрами традицій італійського мініатюрного живопису.
У XVI ст. великої популярності набули жанрові мініатюри, виконані Османом.
Розвивалася книжкова мініатюра. Зразком цього жанру став рукопис «Хунер-наме», прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. Характерним є те, що, незважаючи на заборони ісламу, на багатьох ілюстраціях зображені люди, тварини і птахи.