Демократична революція - це політологічний термін, що позначає революцію, результатами якої стане встановлення демократичного режиму, в знак заміни попереднього недемократичного правління, або в якій революційні зміни відбуваються демократичними засобами, як правило, без використання насильницьких методів та дій.
Так, такого роду революція можлива й в наше сьогодення. Ба більше, наразі, перевагу надають саме новому типу війни «інформаційному» та новим ведення подій – «ненасильницьким», через адвокасі кампанії, пропаганди, лобіювання і так далі. Якщо ж говорити про встановлення демократії, то так. Ми й досі маємо частку країн із авторитарним режимом/диктатурою. Однак їх специфікою є втручання зовнішніх гравців у справи держави, міжусобиці/громадянська війна, поділ на ворогуючі табори. Саме це може спонукати до збройного конфлікту, а не до демократичної революції. Адже немає єдиної національної позиції та ядра у суспільстві, яке буде виступати з єдиною метою не радикальними діями.
Історичними прикладами демократичних революцій є: Оксамитова революція в Чехословаччині (1989), «осінь народів» - повалення комуністичних режимів впродовж 1989-1990, Жасминова революція в Тунісі (2010-2011) та інші.
26 марта 1328 года Иван I Данилович по прозвищу Калита, внук Александра Невского, получил от хана Узбека ярлык на великое княжение Владимирское в благодарность за в жестоком подавлении антитатарского восстания в Твери.
Это произошло не случайно: главной чертой характера Ивана было умение ладить с ханом. В то время, как другие русские земли страдали от ордынских вторжений, владения князя Московского оставались спокойными, наполнялись жителями и сравнительно с другими, находились в цветущем состоянии.
Объяснение:
Киргизско-китайские отношения — двусторонние отношения между Киргизией и Китаем. Дипломатические отношения между странами были установлены в 1992 году.
Объяснение: