menu
Гетьманування Юрія Хмельницького (1659-1663 рр.)
Юрій Хмельницький був обраний гетьманом наприкінці вересня 1659 р. Людина слабкодуха, без чітких переконань, без таланту військового й державного діяча, він став маріонеткою в руках сильніших противників.
Політика Ю. Хмельницького
1. Під тиском російських військ, що перебували на Лівобережжі, Ю. Хмельницький підписав фальсифікований варіант Березневих статей — так звані Переяславські статті (1659 р.), що мали такий зміст:
— російські війська розташовуються в усіх великих містах (Переяслав, Ніжин, Брацлав, Умань, Чернігів);
— козакам заборонено вести війни і мати зовнішні відносини без дозволу царя;
— обрання гетьмана і старшини має відбуватися тільки з ухвали московського царя; гетьман має присягати на вірність московському цареві;
— козаки мусять брати участь у московських війнах;
— Українська церква підпорядковується Московському патріархові.
Фактично Гетьманщина Перетворилася на автономію Московії, що спричинило велике незадоволення старшини, особливо на Правобережжі
Тим, що
була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом 1765—1768 рр. колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської імперії. У той же час для охорони народних прав П. Рум’янцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суді. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. У серпні 1765 р. Катерина ІІ видала указ про скасування полкового устрою й створення СлобідськоУкраїнської губернії. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були позбавлені прав і привілеїв й перетворювалися на «військових обивателів».У 1780 р. замість СлобідськоУкраїнської губернії утворюється Харківське намісництво.
У вересні 1781 р. скасовується полковий адміністративнотериторіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється у Малоросійське генералгубернаторство в складі трьох губерній (намісництв) — Київської, Чернігівської та НовгородСіверської. У губернських центрах і повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи.
Поряд з адміністративнотериторіальними змінами царський уряд переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.
9 липня 1783 р. дійшла черга й до української армії: замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних карабінерських полків російської армії. Строк служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.
Таким чином на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозились до Петербурга. Її адміністративнотериторіальний устрій, судова система, соціальний склад були в основному уніфіковані з рештою регіонів Російської імперії. В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.
- Которое обеспечило формирование абсолютной монархии
- Так же обеспечило процветание ремеслу.