Через проблеми півдня Італія серед європейських країн має найвищий рівень безробіття серед молодого населення. Минулого року на південних теренах працювали лише 17 відсотків осіб у віці 17-24 років, тоді як у центрально-північних містах таких було 30 відсотків. Половина з тих, хто залишається на півдні, заробляють щомісяця близько тисячі євро. А зарплата більшості заробітчан на півночі сягає від тисячі до півтори тисячі євро чи й більше.
Така картина свідчить, що ринок праці в Італії не дуже змінився, порівняно з останніми десятиліттями, коментує оглядач видання «Il Riformista» Массиміліано Ді Паскуале. Великі промислові підприємства та кращі університети зосереджені на півночі. На півдні завжди бракувало індустріального виробництва. Окрім економічних причин, журналіст наголошує і на культурних відмінностях регіонів.
«Населення півдня звикло, що йому завжди допомагають. І сьогодні там переважає така психологія. Вони чекають підтримки та до . На жаль, ця постійна фінансова підтримка з боку держави і навіть Євросоюзу не стимулювала створення нових підприємств завдяки індивідуальним ініціативам. На півдні відсутня підприємницька ментальність, тоді як на півночі вона є», – зазначив журналіст Ді Паскуале у розмові з Радіо Свобода.
Із-поміж інших причин відсталості півдня Апеннін називають ще панування мафії, адже чотири потужних угруповання країни діють саме там. На думку оглядача, організована злочинність не має вирішального впливу на розвиток регіону. Багато що залежить знову таки від ментальності південного люду, а щоб її змінити, мільйонних дотацій з державної кишені не достатньо.
Азиатскими племенами, которые упоминаются в письменных источниках с IV в.до.н.э. как монголоязычные племена. Первоначально они обитали к северу от Китая, на территории Маньчжурии и Уссурийского края.
В 924 г. кидани от Алтая до Тихого океана образовали свое государство (империя Ляо). Правящая династия киданей находилась в Северном Китае. В 1125 г. под натиском врагов империя Ляо пала. Кидани во главе с полководцем Елюй Дашы (40 тыс. кибиток) бежали к р.Емиль и там построили город.
В 1128 г. правитель Баласагуна призвал Елюй Дашы в союзники против притеснивших его канглов и карлуков. Войдя в Баласагун Елюй Дашы свергнул караханидского правителя и основал государство кара-китаев в Семиречье.
С появления киданей в Семиречье их называют- кара-китаями.
Территория – Семиречье, Южный Казахстан, Мавераннахр и Восточный Туркестан. Столица – Баласагун.
Титул правителя – гурхан, что означает «хан ханов». Политика гурхана:
Не раздавал уделов своим приближенным опасаясь соперничества за власть; Установил жесткую дисциплину в армии; Запретил грабить население; Установил твердые налоги. Существовала система подворного налогообложения – с каждого двора взимали по 1 динару. ГОСУДАРСТВО КАРА-КИТАЕВ (1128-1213 гг.)
Образование
Образование государства кара-китаев тесно связано с киданями – центрально-азиатскими племенами, которые упоминаются в письменных источниках с IV в.до.н.э. как монголоязычные племена. Первоначально они обитали к северу от Китая, на территории Маньчжурии и Уссурийского края.
В 924 г. кидани от Алтая до Тихого океана образовали свое государство (империя Ляо Правящая династия киданей находилась в Северном Китае. В 1125 г. под натиском врагов империя Ляо пала. Кидани во главе с полководцем Елюй Дашы (40 тыс. кибиток) бежали к р.Емиль и там построили город.
В 1128 г. правитель Баласагуна призвал Елюй Дашы в союзники против притеснивших его канглов и карлуков. Войдя в Баласагун Елюй Дашы свергнул караханидского правителя и основал государство кара-китаев в Семиречье.
С появления киданей в Семиречье их называют- кара-китаями.
Территория – Семиречье, Южный Казахстан, Мавераннахр и Восточный Туркестан. Столица – Баласагун.
Титул правителя – гурхан, что означает «хан ханов». Политика гурхана:
Не раздавал уделов своим приближенным опасаясь соперничества за власть; Установил жесткую дисциплину в армии; Запретил грабить население; Установил твердые налоги. Существовала система подворного налогообложения – с каждого двора взимали по 1 динару. Политическая история
С целью расширения границ государства Елюй Дашы совершил ряд завоевательных походов против канглов и Восточный Туркестан и раздвинул границы от рек Енисея на востоке до Таласа на западе. 1137 г. кара-китаи разбили Махмуд-хана, правителя Мавераннахра. 1141 г. одержали победу над объединенным сельджуко-караханидским войском и заняли Бухару и весь Центральный Мавераннахр. Хорезм шахи выплачивали кара-китаям ежегодно дань в размере 3 тыс. золотых динаров. Кара-китаи династию Караханидов не уничтожили, но принудили быть их вассалами. В 1208 г. в Семиречье бежали вытесненные Чингиз-ханом из Монголии найманы во главе Куч лук-ханом. В 1211 г. найманы захватили в плен правителя кара-китаев. В результате государство кара-китаев прекратило свое существование. Власть в Семиречье перешла к найманам во главе Кучлук-ханом. ГОСУДАРСТВО НАЙМАНОВ И КЕРЕИТОВ (Х-ХII вв.)
Найманы Образование
Первоначально в VIII в. племена найманы занимали земли в междуречье Орхона и верхнего Иртыша (Западная Монголия), а с X в. они оформились в самостоятельное политическое образование – улус. Соседи найманов:
на западе – канглы и кыпчаки; на севере – енисейские кыргызы; на юте-уйгуры; на востоке – кереиты. Значение термина «найман» в переводе с монгольского языка означает цифру «восемь», по числу племен входивших в конфедерацию найманов.
Общественное устройство
Хан – титул правителя найманов и кереитов. Ханская ставка ведала двумя важными статьями – ханским имуществом и армией хана. Основа войска – десятичная система. В государстве найманов и кереитов действовало обычное право, в условиях кочевого быта по существу носившее характер законов. Герби – сборщики налогов. В 1007 году найманы и кереиты приняли хрестианство несторианского толка. У найманов и кереитов было распространено – делопроизводство на уйгурском алфавите. Документы скреплялись печатью хана. Политическая история
В 1204 г. Чингиз-хан с 45 тыс. войском разгромил улус найманов. Часть найманов подчинились ему, а другая часть во главе Кучлук ханом бежали в район Черного Иртыша и Алтая. В 1208 г. на Иртыше Чингиз-хан вторично разбивает найманов. Уцелевшие бежали в Семиречье. В 1211 г. найманы во главе Кучлук-ханом захватили власть в Семиречье и образовали свое ханство. В 1218 г. ханство найманов пало под натиском монгольского войска под предводительством Жебе-нойона. После монгольского нашествия найманы вошли в состав улуса Джучи, а позднее в состав Среднего жуза. Кереиты Образование
Война за независимость в Северной Америке была прямым следствием нарастающих противоречий между метрополиями и колониями, особенно переселенческими, какими были американские колонии Англии. Колонии быстро набирали силу, стремясь к экономической и политической самостоятельности, метрополии же продолжали видеть в них только источники сырья и огромных доходов. В 1763 г. Англия запретила, например, самостоятельные переселения на земли, захваченные у Франции на Западе страны. Колонисты могли получать промышленные товары только из Англии, по ценам, установленным Англией, и продавать сырье только Англии. Своекорыстная политика британского правительства, попытки насадить крупное землевладение, ограничить свободу предпринимательства, произвол губернаторов и королевских чиновников, насильственное размещение в американских колониях возрастающих контингентов английских войск, введение «гербового сбора» – нового налога, которым облагались и торговые сделки, и документы, и газеты, и объявления. Все это вызывало резкое недовольство английских поселенцев. А)
Объяснение:
Через проблеми півдня Італія серед європейських країн має найвищий рівень безробіття серед молодого населення. Минулого року на південних теренах працювали лише 17 відсотків осіб у віці 17-24 років, тоді як у центрально-північних містах таких було 30 відсотків. Половина з тих, хто залишається на півдні, заробляють щомісяця близько тисячі євро. А зарплата більшості заробітчан на півночі сягає від тисячі до півтори тисячі євро чи й більше.
Така картина свідчить, що ринок праці в Італії не дуже змінився, порівняно з останніми десятиліттями, коментує оглядач видання «Il Riformista» Массиміліано Ді Паскуале. Великі промислові підприємства та кращі університети зосереджені на півночі. На півдні завжди бракувало індустріального виробництва. Окрім економічних причин, журналіст наголошує і на культурних відмінностях регіонів.
«Населення півдня звикло, що йому завжди допомагають. І сьогодні там переважає така психологія. Вони чекають підтримки та до . На жаль, ця постійна фінансова підтримка з боку держави і навіть Євросоюзу не стимулювала створення нових підприємств завдяки індивідуальним ініціативам. На півдні відсутня підприємницька ментальність, тоді як на півночі вона є», – зазначив журналіст Ді Паскуале у розмові з Радіо Свобода.
Із-поміж інших причин відсталості півдня Апеннін називають ще панування мафії, адже чотири потужних угруповання країни діють саме там. На думку оглядача, організована злочинність не має вирішального впливу на розвиток регіону. Багато що залежить знову таки від ментальності південного люду, а щоб її змінити, мільйонних дотацій з державної кишені не достатньо.