Укріплення Московського царства:
Звільнення монголо-татарського іга (1480 р.);
Входження до Російської держави багатьох неросійських народи Півночі Європейської частини і частини Сибіру (карели, коми, ханти та ін.);
Укріплення феодальних порядків;
Московська держава і церква:
Конфлікт між світською (громадянською) та духовною (церковною) владою.
Церковна влада мала стати опорою абсолютизму;
У 1551 році Церковний собор прийняв рішення щодо "виправлення" церковних справ та обмеження церковного землеволодіння.
Реформи Івана Грозного:
Утвердження станово-представницької монархії у вигляді Земських соборів (у 1549 р. - перший Земський собор);
Створення постійного піхотного війська - стрілецьке військо;
1556 р. - "Уложення про службу" (порядок проходження військової служби);
Судебник (1550 р.):
Сурові покарання злочинцям;
Розшук у пов'язаних із розбоєм та вбивствам справах;
Створення установ-приказів: Розрядний (військова права), Помісний (землеволодіння), Стрілецький (стрілецьке військо, 1550 р.), Посольський (зовнішня політика).
Опричнина
Опричнина - це особливий царський уділ, де був спеціальний апарат управління і військо - опричники.
Наслідки опричнини:
Репресії та казні;
Убивства, грабунки населення міст та вотчин;
Посилення самодержавства;
Посилення феодально-кріпосницького гніту;
Переселення простих людей на південь та східні кордони; спустіння центра країни.
За время постсоветского государственно-политического строительства Российская Федерация исторически значимую эпоху реформирования, которую условно можно разделить на два периода. Первый период (1991-1999) связан с именем первого Президента России Бориса Николаевича Ельцина. В это время происходило стремительное разрушение основ прежней советской государственности и социалистической экономики. Главную роль на данном этапе сыграла команда либералов-реформаторов. Второй период в истории обновленной российской государственности совпал с началом третьего тысячелетия и деятельностью второго Президента РФ Владимира Владимировича Путина. Указанные периоды соответственно включают ряд важных этапов.
Первый переходный этап (1991-1993) характеризуется сломом государственно-политических и партийных структур прежней советской государственности, разрушением сложившегося планового хозяйства. Одновременно шло становление новой демократической системы в РСФСР при осуществлении форсированных рыночных реформ, сопровождавшихся острой борьбой между исполнительной и законодательной (в форме Советов) ветвями власти.
Второй этап (1994-1999) был обусловлен принятием в 1993 г. пятой в истории нашей страны Конституции, оформившей новый государственно-политический строй и установившийся режим президентской власти. В этот период эффективность функционирования всей государственно-политической системы значительно ослабла, заметно выросло влияние финансово-олигархических групп и глав регионов, одновременно усилились коррупция госаппарата и криминализация общества.
Третий этап (2000-2004) связан с избранием на пост Президента РФ на первый срок В.В. Путина. Характерными особенностями этой новой ступени эволюции российской государственности являлось укрепление исполнительной вертикали власти, усиление роли государства в социально-экономическом развитии при сохранении курса на углубление рыночных преобразований и высоких темпов экономического подъема.
Четвертый этап (2004-2008) характеризовался определением в качестве важнейшего вектора государственного строительства переход от стабилизации внутриполитического и международного положения России к ее динамичному инновационному развитию, стратегическому планированию всех сторон жизни нашего общества на период до 2020 г.
Наконец, пятый этап (с середины 2008 г. по настоящее время) обусловлен избранием на пост третьего Президента РФ Дмитрия Анатольевича Медведева и деятельностью Правительства во главе с В. В. Путиным, принятием важных решений конституционного порядка, реализацией приоритетных социальных программ в сложных условиях мирового экономического кризиса.
1.1(В), 2(С), 3(А), 4(D)
Объяснение:
3. А) Иванlll Б) Крестьяне