Эпоха Высокого Возрождения - конец XV века - первая треть XVI века.
Деятель искусств: Леонардо да Винчи (1452-1519)
Вид деятельности: художник, физик, математик, фортификатор, механик, инженер-строитель, поэт, философ
Труды: проекты подводной лодки, разводных мостов, буровой вышки, аэроплана, парашюта и многого другого. Написал такие картины, как "Тайная вечеря" (1498 год), Дама с горностаем, Мона Лиза (указаны наиболее известные)
Деятель искусства: Микеланджело Буонарроти (1475-1564)
Вид деятельности: архитектор, поэт, художник, скульптор
Труды: "Пьета", "Давид", роспись потолка Сикстинской капеллы в Ватиканском дворце, фреска "Страшный суд", "Сотворение Адама", последним начинанием Микеланджело была работа над куполом собора Святого Петра в Риме
Деятель искусства: Рафаэль Санти (1483-1520)
Вид деятельности: живописец, график и архитектор
Их труды: фреска "Афинская школа", руководил строительством собора Святого Петра, "Сикстинская Мадонна"
Деятель искусства: Джорджоне (1477-1510)
Вид деятельности: художник, представитель венецианской школы живописи
Труды: "Лаура", " Мадонна с младенцем на троне между св. Франциском и св. Михаилом", "Поклонение пастухов"
Деятель искусства: Тициан (1489-1576)
Вид деятельности: живописец, крупнейший представитель венецианской школы
Труды: "Мадонна с младенцем", "Портрет Томмазо Мости"
Деятель искусства: Паоло Веронезе (1528-1588)
Вид деятельности: художник, один из виднейших живописцев венецианской школы
Труды: "Поклонение волхвов", "Алессандро Контарини"
Деятель искусства: Якопо Тинторетто (1518-1594)
Вид деятельности: живописец венецианской школы позднего Ренессанса
Труды: "Тайная вечеря", "Похищение Елены"
Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії).