Бахчисарайський мирний договір 1681 або Радзінський договір[1] (рос. Бахчисарайский мирный договор; тур. Bahçesaray Antlaşması) — угода про перемир'я від 3 (13 січня) 1681 року, укладена в Бахчисараї між Османською імперією, Кримським ханством та Московським царством[2] за наслідками війни 1676—1681 рр. При укладанні договору з московського боку був присутнім генеральний писар Війська Запорізького Семен Ракович.
Договір був укладений терміном на 20 років і завершив війни 1670-х років між цими державами за володіння землями Правобережної України.
За цим договором:
кордон між Османською імперією і Московською державою встановлювався по Дніпру, султан і хан зобов'язались не допомагати ворогам Московії;
Османська імперія приєднувала південну Київщину, Брацлавщину і Поділля, а Московська держава — Лівобережну Україну, Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина. Запоріжжя формально ставало незалежним. Московське царство погодилось на щорічне надання ханові «казни»;
упродовж 20-ти років територія між Дніпром і Бугом обумовлювалася відсутністю будівництва нових фортець і укріплень;
козаки отримали право на рибну ловлю, добування солі та вільного плавання Дніпром та його притоками до Чорного моря;
татари отримали право на кочівництво і полювання в степу обабіч Дніпра.
Бахчисарайський мирний договір в черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, що призвело до поступового наростання національного та соціального гніту українського народу у Лівобережній Україні. Також договір мав велике міжнародне значення і зумовив підписання «Вічного миру» в 1686 році між Московським царством і Річчю Посполитою.
Бахчисарайський мирний договір у черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, зумовив підписання «Вічного миру» в 1686 році між Росією і Польщею.
1. Кортесы были созданы в 1137 году в г.Леоне. 2. Причины возникновение Генеральных штатов: а) необходимость укрепления государства, б) рост городов, в)обострение социальных противоречий. Первые Генеральные штаты созданы в 1302 г. Это был совещательный орган при короле, созывался по воле короля для правительству. Решал только вопросы принятия налогов. 3. Вначале в кортесах участвовали только дворяне и духовенство, с 1188 года стали принимать участи и горожане. В Генеральные штаты входили представители трех сословий: духовенство, дворяне и верхушка горожан. Парламент Англии состоит из палаты лордов (представители англиканской церкви — духовные лорды и крупные феодалы — пэры) и палаты общин (депутаты избирались путем тайного голосования по округам)
Парламент в Англии. Где и когда появился: 1265 год (первый выборный парламент).С какой целью был создан: создан Симоном де Монфором для поддержки в борьбе против баронской олигархии и правом разрешения основных налогов.Какие слои общества участвовали: бароны, епископы и аббаты, по два рыцаря от каждого графства и по 2 депутата от важнейших городов (горожане).Как были устроены: двухпалатное собрание из палаты лордов (аристократия и духовенство) и палаты общин (представители графств и городов).Генеральные штаты во Франции.Где и когда появился: 1302 год.С какой целью был создан: создан королем Филиппом IV для получения поддержки сословий в борьбе с римским папой и утверждения решений о сборе налоговКакие слои общества участвовали: духовенство, дворянство и горожане.Как были устроены: созываемое по инициативе короля трехпалатное собрание сословий, заседавших раздельно.Кортесы в Испании.Где и когда появился: 1137 год.С какой целью был создан: обеспечение прав сословий, поддержка королевской власти и утверждение основных законов.Какие слои общества участвовали: дворянство, духовенство, горожане, крестьяне.Как были устроены: трехпалатное собрание сословий, заседавших раздельно.
Бахчисарайський мирний договір 1681 або Радзінський договір[1] (рос. Бахчисарайский мирный договор; тур. Bahçesaray Antlaşması) — угода про перемир'я від 3 (13 січня) 1681 року, укладена в Бахчисараї між Османською імперією, Кримським ханством та Московським царством[2] за наслідками війни 1676—1681 рр. При укладанні договору з московського боку був присутнім генеральний писар Війська Запорізького Семен Ракович.
Договір був укладений терміном на 20 років і завершив війни 1670-х років між цими державами за володіння землями Правобережної України.
За цим договором:
кордон між Османською імперією і Московською державою встановлювався по Дніпру, султан і хан зобов'язались не допомагати ворогам Московії;
Османська імперія приєднувала південну Київщину, Брацлавщину і Поділля, а Московська держава — Лівобережну Україну, Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина. Запоріжжя формально ставало незалежним. Московське царство погодилось на щорічне надання ханові «казни»;
упродовж 20-ти років територія між Дніпром і Бугом обумовлювалася відсутністю будівництва нових фортець і укріплень;
козаки отримали право на рибну ловлю, добування солі та вільного плавання Дніпром та його притоками до Чорного моря;
татари отримали право на кочівництво і полювання в степу обабіч Дніпра.
Бахчисарайський мирний договір в черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, що призвело до поступового наростання національного та соціального гніту українського народу у Лівобережній Україні. Також договір мав велике міжнародне значення і зумовив підписання «Вічного миру» в 1686 році між Московським царством і Річчю Посполитою.
Объяснение: