Объяснение:
задание номер 1.
1. Форма правления .
В Спарте официально установился строй олигархия. Власть принадлежала герусии – законодательному органу, в который входило 28 человек.
В Афинах был зарождена демократия. Высшая власть принадлежала общему собранию граждан. Оно могло самостоятельно выбирать себе архонтов (правителей), судей и стратегов. Аристократического класса в Афинах просто не существовало, все его представители были официально изгнаны в 5 веке до н.э.
Органы власти.
Высшим органом власти и в Спарте, и в Афинах считалось народное собрание. В Афинах оно называлось экклесия, а в Спарте - апелла. В обоих полисах в народном собрании участвовали все граждане-мужчины.
Задание номер 2.
Реформы Солона: сисахфия - долговая реформа, которая означала прямое вмешательство в отношения собственности. Задолженность бедняков была аннулирована. Афиняне, попавшие в рабство за долги, освобождались, а проданные за долги за границу, - выкупались.
Відповідь:
Пояснення:
Гаджи I Ґірей— кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський хан (1427–1456, 1456–1466) з династії Ґіреїв. Син Гіяса ад-Діна, онук Таш-Тимура.Багато джерел неправильно подають його походження. За турецькими істориками Джанабі (16 ст.) i Мунаджім-баши (17 ст.), він був сином Кічі-Мухамеда; за Різван-пашею (XVII ст.) — Улуг-Мухамеда; за анонімною «Короткою історією Кримських ханів» (XVII ст.) — сином Таш-Тимура. Згідно з Михалоном Литвином, він народився поблизу Торуня, що є сумнівним, адже його батько Гіяс ад-Дін тільки 1427 року емігрував до Литви.Народився і провів дитинство в тодішній столиці Великого князівства Литовського Тракаї, де вся його сім'я проживала в еміграції. Його рік народження 1379 р. В рік його появи на світ ханський аталик (вихователь) Девлет-Гельді («Щастя прийшло»), містик-суфій і глава роду Кереїв здійснив хадж — паломництво у Мекку. На честь цієї події немовля отримало ім'я Хаджі. Справжнє ім'я — Девлет-Берді. Девлет-Гельді став його вихователем (аталиком) (серед татар аталицтво користувалося великою пошаною й аталик часто був чи не найближчою для вихованця людиною). Хаджі Ґерай здобув традиційну мусульманську освіту, і рано вчився військовій справі. У володінні його родичів було місто Ліда в Білорусі (через це в тих місцях осіло багато татарських вершників, їх нащадки — литовські татари- живуть там й досі). Дитинство Хаджі минуло у Білорусі та Литві, тут він легко здружився з багатьма нащадками литовських багатих родин, зокрема, з майбутнім маршалом Литви Михайлом Радзивілом. Тут же знаходилися у вигнанні багато знатних людей, зокрема 13 синів Тохтамиша, рід Кереїв, Текіє, наступник роду Ширінів, багато мурз Криму та Дешт-і-Кипчаку.
Причиною вигнання була нестабільна ситуація в Криму. В 1380 р. війська хана Тохтамиша, до складу яких входили ополчення кримських Таш-Тимуридів на чолі з главою роду знищили залишки військ темника Мамая, перед тим розгромленого литовцями і Дмитрієм Донським на Куликовому полі. Так була відновлена єдність Золотої Орди після довгих і масштабних міжусобиць. Проте пізніше Тохтамиш досить необачно кинув виклик Тимуру Кульгавому, правителю Самарканда в сучасному Узбекистані, який мав у розпорядженні 200 000 воїнів.В результаті невдалої війни між Тохтамишем і Тамерланом на престол Орди вступив Пулад-хан, права рука темника Едигея. Пізніше почергово його заміняли такі хани як Кутлуг-Тимур і Тимур, які у всьому підкорялися Великому темнику. Але правління Едигея викликало опозицію серед знаті всередині Орди.
На початку 1410-х Хаджі Ґерай брав разом з батьком взяв участь в боротьбі проти Едигея. 1408 р. щоб упокорити Московське князівство, правитель вирушив на нього війною. Скориставшись його походом, татарська знать підняла проти темника повстання, на чолі якого став Тимур-хан. Нащадки Тохтамиша вважали момент найкращим для вторгнення. Джелал ад-Дін вдерся в область Дешт-і-Кипчак (причорноморські степи сучасної України). Крим та області Едичкульської і Джамбайлуцької орд йому підкорився досить легко, що було пов'язано з впливом на півострові родів Таш-Тимуридів і Кереїв. Намісник Едигея втік і Солхат підкорився переможцю. Девлет-Берді, дядько Хаджі Ґерай, став намісником Криму, карбуючи монету від імені Джелал ад-Діна. Сили Едигея не чинили запеклого опору. Його війська досить легко відступили до Дону, разом з кримськими Мангидами. Едигей, дізнавшись про ці події, здер з Московії великий відкуп і повернув на Орду. Незабаром він зазнав страшної поразки від Тимур-хана, який перехопив його військо біля Дону. Не маючи сил воювати і проти Тимур-хана, і проти Джелал ад-Діна, який швидко рухався на столицю, Едигей утік за Волгу, туди відійшли і Мангиди.