У XIV – XV ст. Італія залишалася політично роздробленою країною із різноманітними формами державності. Південна Італія і Сицилія входили до складу створеного норманами Сицилійського королівства (з XV ст. воно називалося Королівством Обох Сицилій). Середню Італію обіймала Папська область — теократична держава Римських пап. У Північній і частково Середній Італії склалося кілька десятків держав, сильнішими з яких були Венеціанська і Генуезька республіки, герцогство Мілан, Флоренція та інші, що формально входили до складу Священної Римської імперії (крім Венеції).
У другій половині XIII ст. колись могутнє централізоване Сицилійське королівство вступило в період занепаду. Воно стало об’єктом зазіхань із боку французів (Анжуйська династія) і Араґону. У 1302 р. Сицилія потрапила під владу Араґону, а в Південній Італії (Неаполітанському королівстві) закріпилася династія Анжу. Тривалі війни призвели до занепаду країни.
Держава розпалася на окремі феодальні володіння. Неаполітанські королі потрапили в залежність до флорентійських, генуезьких і венеціанських купців та банкірів. На Неаполітанське королівство висунув претензії король Араґону, який у 1442 р. домігся свого. Під владою Араґону Сицилія і Неаполітанське королівство мали короткий період стабільності, економічного та культурного піднесення.
Древнеславянская женщина вставала очень рано. Нужно было подоить корову и отправить ее на пастбище.Зимой корову кормили собранным летом сеном.С утра получали корм свиньи и домашняя птица. Покормив животных, женщина принималась стряпать пищу для семьи и кормить своих домочадцев. Ткани для одежды в древности изготавливали также женщины.Так что женщина садилась ткать или шить, чинить одежду. Особенно много времени за этим занятием проводили зимой.
Летом нужно было собрать и заготовить на зиму грибы,ягоды и лечебные травы.В этом женщине могли ее дети.Во время сбора урожая все выходили в поле. Женщины жали пшеницу или рожь серпами и вязали снопы. Во время заготовки сена женщины как и мужчины собирали его в стога.
После работы в поле, приходили домой и готовили ужин.Домой возвращался скот с пастбища.Корову нужно было доить.Другие животные тоже требовали корма.Вечером вся семья собиралась вместе. Слушали сказки и былины. Ложились спать поздно, много времени занимали домашние дела.
Подросшие дети чем могли. Старшие нянчили младших, могли дать корм животным, прибрать в доме. Более старшие в поле.Семьи были большие, только такая семья могла успешно вести хозяйство. Бывало женщины ходили на охоту и на войну вместе с отцами и мужьями.
Многие женщины знали ремесла - гончарное, плетение из лозы, даже кузнечное.
Славянки часто были опорой семьи, надежными спутницами своих мужей.