Битва на Калці — відбулась 31 травня 1223 між русько-половецькими силами під керівництвом галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного та київського князя Мстислава Романовича Старого з одного боку і монгольським військом яке очолювали полководці Джебе-нойон та Субедей-богатур з іншого на річці Калка, на території сучасної Донецької області. Закінчилась перемогою монголів, які вщент розгромили русько-половецьке військо. У битві загинуло багато князів і родовитих бояр південної і центральної Русі.
Королівство Польське (лат. Regnum Poloniae, пол. Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий. Пізніше титул польського короля носив син Болеслава, Мешко ІІ (1025—1031), Болеслав ІІ Сміливий (1076—1079), Пшемислав ІІ (1290—1295) та Вацлав II (1300—1305). Після подолання політичної роздробленості Польщі та коронації 1320 року Владислава I Локетка й аж до 3-го поділу Речі Посполитої у 1795 році королями були всі наступні володарі Польщі. Разом з тим, у середині XIV ст. відбулося відокремлення в рамках польської монархії інституту держави від особи конкретного короля: власне інститут держави, що міг функціонувати незалежно від наявності чи відсутності короля, оформився як Корона Королівства Польського. За умовами Люблінської унії 1569 року, Королівство Польське («Корона») стало однією з двох частин Речі Посполитої поруч з Великим князівством Литовським.