5. 234
Під час Великої Французької революції ХVІІІ ст (1789-1799). відбувалися термідоріанський переворот, якобінська диктатура, страта короля.
1. Паризька Комуна – 1878;
5. Франко-прусська війна – 1870-1871;
6. Липнева монархія – 1830.
14. ГЖБАВ
1. декабристи – Г) І покоління російських дворян-революціонерів
2. карбонарії – Ж) члени таємних революційних організацій італійських офіцерів, борців за незалежність
3. славянофіли – Б) суспільно-політична течія в Росії, вважали, що Росія розвивається своїм особливим шляхом
4. ліберали – А) суспільно-політ. течія в Росії, прихильники західно-європейського шляху розвитку
5. консерватори – В) противники реформ, вважали головним спокій і стабільність у державі
Зайвий вiдповiдь: Д)
Продублировали вопрос – дублирую ответ.
1. 145
Общественно-политическое развитие СССР в 1945-1952 гг. (поздний сталинизм) характеризуют:
1) Оформление сверхцентрализации управления, подавление инициативы, культ личности Сталина – верно, всё это сохранялось после войны;
2) Предоставление колхозникам равных прав с горожанами – неверно, это произошло только в эпоху застоя;
3) Прекращение политических репрессий – неверно, репрессии продолжались (пример – «дело врачей»);
4) Проведение выборов в Советы – верно, продолжали проводиться прямые выборы;
5) Жёсткий контроль за партийностью и идейностью искусства и регламентация творчества – верно, всё это черты сталинской эпохи.
2. 256
Политическое развитие СССР в 1964-1982 гг. (застой) характеризуют:
1) Введение многопартийности – неверно, это черта перестройки;
2) Закрепление контроля партии над обществом в новой конституции СССР 1977 года – верно;
3) Углубление критики сталинизма – неверно, критика была свёрнута;
4) Продолжение хрущёвской политики децентрализации управления – неверно, управление было вновь централизовано (обратный переход от совнархозов к отраслевым министерствам);
5) Неосталинизм – верно, см. п.3;
6) Ликвидация совнархозов, восстановление министерств – верно, см п.4.