Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.
№2 Что было результатом внешнеполитической деятельности царя Федора Ивановича? Б. возвращение земель на Балтике
№3 Верно ли, что: 1) благодаря закреплению прав человека они обретают границы дозволенного; 2) чем старше человек, тем больше у него прав? А. верно только 1
№4 Что стало поводом для начала польского вторжения в 1609 г.? А. заключение Василием Шуйским договора со Швецией
№5 А. прокуратура-1. надзирает за соблюдением законов, представляет интересы государства в судебном процессе
Б. Федеральная служба безопасности-3. борется с разными преступлениями против государства
В. органы внутренних дел-2. следят за общественным порядком, борются с правонарушениями
№6 Что препятствовало развитию внешней торговли России в XVII в.? Г. отсутствие выхода к незамерзающим морям
№7 Верно ли, что: 1) человек обязан знать все законы; 2) внешняя дисциплина более надежно оберегает от нарушения закона? 4.оба суждения неверны
№8 Возможность каждого получать то, на что он имеет право: А. справедливость
№9 К внешним угрозам России относится: В. военный конфликт в соседнем государстве
№10 А.Русско-шведская война 1590-1593 гг-2. возвращение земель на Балтике
Б,Ливонская война.-3. потеря побережья Балтийского моря
В,Завоевание Казани и Астрахани-1. развитие торговли по Волжскому торговому пути
№11 Что из перечисленного является главным недостатком натурального хозяйства? В. низкая производительность труда
№12 Ниже приведен перечень терминов. Все они, за исключением одного, сазаны с понятием «мастерство». Укажите термин, относящийся к другому понятию. Г. шаблон
№13 Начало правления Алексея Михайловича Романова: Г.1645 г
№14 К каким последствиям приведет разумное внедрение новых технологий на производстве? 2) повысится производительность труда
№15 Предприятие, которым владеет и управляет один человек В. индивидуальное предприятие
Византийская империя, Византия, Восточная Римская империя (395[3]—1453) — государство, оформившееся в 395 г. вследствие окончательного раздела Римской империи после смерти императора Феодосия I на западную и восточную части.Менее, чем через восемьдесят лет после раздела Западная Римская империя прекратила свое существование, оставив Византию исторической, культурной и цивилизационной преемницей Древнего Рима на протяжении почти десяти столетий истории поздней Античности и Средневековья.Название «Византийская» Восточная Римская империя получила в трудах западноевропейских историков уже после своего падения, оно происходит от первоначального названия Константинополя — Византий, куда римский император Константин I перенес в 330 году столицу империи, официально переименовав город в Новый Рим. Сами византийцы называли себя римлянами — по-гречески «ромеями», а свою державу — «Римской („Ромейской“) империей» (на среднегреческом (византийском) языке — Βασιλεία Ῥωμαίων, Basileía Romaíon) или кратко «Романией» (Ῥωμανία, Romania). Западные источники на протяжении большей части византийской истории называли её «империей греков» из-за преобладания в ней греческого языка, эллинизированного населения и культуры.В Древней Руси Византию обычно называли «Греческим царством», а её столицу — Царьградом.Столицей Византии на протяжении всей её истории был Константинополь, один из крупнейших городов средневекового мира
Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.