Собственно, на этот вопрос коротко и ясно ответил декабрист Дмитрий Завалишин, написав: «Либеральные гуманные идеалы были заимствованы с Запада, а революционные были свои, доморощенные». Иными словами, дворянские революционеры намеревались сделать то, о чем мечтал и император Александр I, — прежде всего, отменить крепостное право и дать стране конституцию. Их организация «Союз благоденствия» потому и являлась далеко не тайной, что скрывать эти цели им было ни к чему — сам хозяин Зимнего дворца выступал в данном случае гарантом их безопасности.
Позже, разочаровавшись в действиях Александра I, дворянские прогрессисты переходят к подготовке военной (исключительно силами армии) революции. Однако даже в 1820 году их руководители (в частности, Павел Пестель) хотели ехать в Таганрог, чтобы предложить отдыхавшему там императору следующий обмен: отказ от революционных действий с их стороны в ответ на начало давно задуманных реформ — с его. Более того, декабристы намеревались в случае успеха переговоров стать верными сторонниками власти и активно участвовать в проведении реформ.
Объяснение:
Греко-перські війни
Греко-перські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була до військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування над грецькими полісами у Малій Азії.
Основним джерелом з історії греко-перських воєн є «Історія» Геродота, що містить опис подій до 478 до н. е. включно. Про хід військових дій в середині V ст. до н. е. стисло повідомляє Фукідід в «Історії Пелопоннеської війни». Розповіді про окремі моменти війни зустрічаються в творах трагіка Есхіла і в «Афінській політії» Аристотеля. З пізніших істориків про цей період переповідає Діодор Сицилійський, а також Плутарх, що написав декілька біографій політичних і військових діячів того часу (Фемістокла, Арістіла, Кімона). Цікавий матеріал містять нечисленні написи, що відносяться до V ст. до н. е. Нарешті, в 1938—1939 рр. були проведені археологічні розкопки на полі бою при Фермопілах, що дали цінні відомості. Вельми цікаві також результати розкопок могильного пагорба на Марафонському полі в Аттиці (1940-ві роки XX століття).