Юрій Хмельницький – молодший син видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького. Здобув блискучу домашню освіту та навчався в Києво-Могилянській колегії. Після смерті свого батька був проголошений гетьманом України в 1657 році.
Народився близько 1641 року. Навчався в Київському колегіумі. Волею свого батька намічений на гетьманство, втім на Чигиринській нараді 27 серпня1657 року гетьманом було обрано Івана Виговського.
Після смерті свого старшого брата Тимоша він стає єдиним спадкоємцем на батьківську булаву. Юрій Хмельницький – єдина кандидатура в історії гетьманської України, яка висувалась тричі на посаду гетьмана
Своє гетьманування Юрій розпочав з нової присяги Московії та підписання Переяславського договору в 1659 році. За ним Україна повністю втрачала свою незалежність та стала автономною частиною Російської імперії.
Своє гетьманування Юрій розпочав з нової присяги Московії та підписання Переяславського договору в 1659 році. За ним Україна повністю втрачала свою незалежність та стала автономною частиною Російської імперії.
було підписано Чуднівський договір у 1660 році. Зрозумівши, що він не може реалізуватись як політик і керівник Юрій Хмельницький зрікається булави та стрижеться в ченці. Але тим самим слідкувавши за політичною ситуацію в країні. Після внутрішньої боротьби за владу він вирішує в 1669 році повернутись до козаків. Відчуваючи, що його недолюблює не тільки козацька старшина, а в власний народ за його невдалі договори з чужоземними країнами Юрій вирішує спиратися на турків як на вірних соратників. Платячи, на його думку, народові тим самим, що і він йому, – а саме катуваннями, податками, стратами Юрій викликав недовіру навіть у турецьких правителів. Не дивлячись на те, що за до Порти його було зроблено володарем «Руського князівства», все таки юний політик поплатився своєю голову за необдумані дії – в 1681 році було підписано Бахчисарайський договір та через невдалі спроби об’єднати Україну.
було підписано Чуднівський договір у 1660 році. Зрозумівши, що він не може реалізуватись як політик і керівник Юрій Хмельницький зрікається булави та стрижеться в ченці. Але тим самим слідкувавши за політичною ситуацію в країні. Після внутрішньої боротьби за владу він вирішує в 1669 році повернутись до козаків. Відчуваючи, що його недолюблює не тільки козацька старшина, а в власний народ за його невдалі договори з чужоземними країнами Юрій вирішує спиратися на турків як на вірних соратників. Платячи, на його думку, народові тим самим, що і він йому, – а саме катуваннями, податками, стратами Юрій викликав недовіру навіть у турецьких правителів. Не дивлячись на те, що за до Порти його було зроблено володарем «Руського князівства», все таки юний політик поплатився своєю голову за необдумані дії – в 1681 році було підписано Бахчисарайський договір та через невдалі спроби об’єднати Україну
У 1678–1679 роках хотів за до османського і татарського війська приєднати Лівобережжя, однак йому не вдалося створити міцної влади. Південне Правобережжя щораз більше знелюднювалося, люди втікали за Дніпро. Його було страчено владою Туреччини у 1685
Юрій Хмельницький – молодший син видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького. Здобув блискучу домашню освіту та навчався в Києво-Могилянській колегії. Після смерті свого батька був проголошений гетьманом України в 1657 році.
Народився близько 1641 року. Навчався в Київському колегіумі. Волею свого батька намічений на гетьманство, втім на Чигиринській нараді 27 серпня1657 року гетьманом було обрано Івана Виговського.
Після смерті свого старшого брата Тимоша він стає єдиним спадкоємцем на батьківську булаву. Юрій Хмельницький – єдина кандидатура в історії гетьманської України, яка висувалась тричі на посаду гетьмана
Своє гетьманування Юрій розпочав з нової присяги Московії та підписання Переяславського договору в 1659 році. За ним Україна повністю втрачала свою незалежність та стала автономною частиною Російської імперії.
Своє гетьманування Юрій розпочав з нової присяги Московії та підписання Переяславського договору в 1659 році. За ним Україна повністю втрачала свою незалежність та стала автономною частиною Російської імперії.
було підписано Чуднівський договір у 1660 році. Зрозумівши, що він не може реалізуватись як політик і керівник Юрій Хмельницький зрікається булави та стрижеться в ченці. Але тим самим слідкувавши за політичною ситуацію в країні. Після внутрішньої боротьби за владу він вирішує в 1669 році повернутись до козаків. Відчуваючи, що його недолюблює не тільки козацька старшина, а в власний народ за його невдалі договори з чужоземними країнами Юрій вирішує спиратися на турків як на вірних соратників. Платячи, на його думку, народові тим самим, що і він йому, – а саме катуваннями, податками, стратами Юрій викликав недовіру навіть у турецьких правителів. Не дивлячись на те, що за до Порти його було зроблено володарем «Руського князівства», все таки юний політик поплатився своєю голову за необдумані дії – в 1681 році було підписано Бахчисарайський договір та через невдалі спроби об’єднати Україну.
було підписано Чуднівський договір у 1660 році. Зрозумівши, що він не може реалізуватись як політик і керівник Юрій Хмельницький зрікається булави та стрижеться в ченці. Але тим самим слідкувавши за політичною ситуацію в країні. Після внутрішньої боротьби за владу він вирішує в 1669 році повернутись до козаків. Відчуваючи, що його недолюблює не тільки козацька старшина, а в власний народ за його невдалі договори з чужоземними країнами Юрій вирішує спиратися на турків як на вірних соратників. Платячи, на його думку, народові тим самим, що і він йому, – а саме катуваннями, податками, стратами Юрій викликав недовіру навіть у турецьких правителів. Не дивлячись на те, що за до Порти його було зроблено володарем «Руського князівства», все таки юний політик поплатився своєю голову за необдумані дії – в 1681 році було підписано Бахчисарайський договір та через невдалі спроби об’єднати Україну
У 1678–1679 роках хотів за до османського і татарського війська приєднати Лівобережжя, однак йому не вдалося створити міцної влади. Південне Правобережжя щораз більше знелюднювалося, люди втікали за Дніпро. Його було страчено владою Туреччини у 1685