ответ: Зовнішня + частково внутрішня політика Івана Брюховеького: Дії лівобережного гетьмана І. Брюховецького також мали на меті підпорядкувати землі протилежного боку Дніпра під свою владу. Крім цього, упродовж свого правління цей гетьман уклав дві домовленості з Москвою — Батуринські (1663 р.) та Московські статті (1665 р.). Згідно з першими, в Україні мало перебувати московське військо (буцімто для захисту від ворогів), утримуване коштом місцевого населення, впроваджувалися торговельні обмеження для лівобережних. Політика І. Брюховецького викликала опозицію в населення Лівобережжя, і для зміцнення своєї влади він вирішив опертися ще більше на московську підтримку. У листопаді 1665 р. І. Брюховецький першим із гетьманів відвідав Москву й уклав там нові Московські статті, які ще дужче узалежпювали Україну від Росії. Царські воєводи мали перебувати в ще більшій кількості міст, ніж це передбачалося Переяславськими статтями 1659 р., а також на Кодаку біля Січі, що згодом обурило запорожців. Крім того, воєводи отримали широкі повноваження щодо втручання у місцеві справи. Київського митрополита мав призначати московський патріарх. Усе населення Гетьманщини, крім козаків, оголошувалося царськими підданими та підпорядковувалося напряму царському уряду. До часів І. Брюховецького гетьмани у звертанні до царя писалися його "вірними слугами та підданими", натомість цей гетьман почав себе титулувати царським "холопом" і "найнижчим підніжком". До того ж, гетьман став московським боярином та одружився з княжною Долгорукою (ймовірно, вважаючи цс за велику честь). Діяльність І. Брюховецького загалом оцінюється негативно — власне він за кілька років невмілого правління звів нанівець незалежність України.
Плюсы: - спартанцы росли настоящими воинами. Сильными, безстрашными. -их признали лучшими воинами Греции -их любовь к Родине, особенно к своим силам -патриотизм, они готовы были отдать за Родину свою жизнь Минусы: -никаких украшений и красивых одежд, даже у девушек. Одного парня казнили за то, что он просто прекрепил к своему наряду ленту, желая понравится девушке -их краткость и локоничность, как по мне моментами это даже глупо -они не дали миру ни одного художника, ни одного философа, все познать что-то кроме войны жестоко карались -они убивали новорожденных детей, если тем им просто не нравились по внешнему виду или какзались немощными
Цель: Изучение положения русского земледелия и условий хозяйственной жизни страны и распространение полезных для сельского хозяйства сведений. Вольное экономическое общество состояло из трёх отделений:сельскохозяйственного; сельскохозяйственных технических производств и земледельческой механики; политической экономии и сельскохозяйственной статистики.
Выполнило ли оно пост. задачи? -Отчасти да, но по большому счету всё это еще один "сравнительно честный" по отъёму бюджетных средств и занятию "как бы чем-то полезным"
ответ: Зовнішня + частково внутрішня політика Івана Брюховеького: Дії лівобережного гетьмана І. Брюховецького також мали на меті підпорядкувати землі протилежного боку Дніпра під свою владу. Крім цього, упродовж свого правління цей гетьман уклав дві домовленості з Москвою — Батуринські (1663 р.) та Московські статті (1665 р.). Згідно з першими, в Україні мало перебувати московське військо (буцімто для захисту від ворогів), утримуване коштом місцевого населення, впроваджувалися торговельні обмеження для лівобережних. Політика І. Брюховецького викликала опозицію в населення Лівобережжя, і для зміцнення своєї влади він вирішив опертися ще більше на московську підтримку. У листопаді 1665 р. І. Брюховецький першим із гетьманів відвідав Москву й уклав там нові Московські статті, які ще дужче узалежпювали Україну від Росії. Царські воєводи мали перебувати в ще більшій кількості міст, ніж це передбачалося Переяславськими статтями 1659 р., а також на Кодаку біля Січі, що згодом обурило запорожців. Крім того, воєводи отримали широкі повноваження щодо втручання у місцеві справи. Київського митрополита мав призначати московський патріарх. Усе населення Гетьманщини, крім козаків, оголошувалося царськими підданими та підпорядковувалося напряму царському уряду. До часів І. Брюховецького гетьмани у звертанні до царя писалися його "вірними слугами та підданими", натомість цей гетьман почав себе титулувати царським "холопом" і "найнижчим підніжком". До того ж, гетьман став московським боярином та одружився з княжною Долгорукою (ймовірно, вважаючи цс за велику честь). Діяльність І. Брюховецького загалом оцінюється негативно — власне він за кілька років невмілого правління звів нанівець незалежність України.
Объяснение: