1. Соціально-економічні та історичні умови виникнення держави Київська Русь та її соціокультурних засад.2. Хрещення Русі і вплив християнства на подальший культурно-історичний розвиток слов’янських народів.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу: Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумовили об'єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. Категорія "українська культура як цілісна система" порівняно нова. З початком демократичних перетворень у суспільному житті українського народу та з проголошенням державної незалежності України, наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як саме цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українського народу. Та й сам український народ науковцями тепер розглядається як єдине соціально-етнічне ціле, яке виникло, сформувалося і розвивається в умовах суворої історичної об'єктивності, без штучного поділу його на "східняків" і "західняків", українців материкової України та українців діаспори (близького і далекого зарубіжжя), українську "буржуазну" та українську "пролетарську" нації тощо.Українська культура також поділяється ними за такими ж об'єктивними критеріями. Проте, виходячи з історичних факторів, слід зазначити, що українська культура завжди розвивалася та функціонувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізноманітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні й тому подібні перепони.Що ж ми сьогодні розуміємо під категорією "українська культура як цілісна система"? Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що:по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу як у материковій частині, так і за її межами, тобто в Україні та в близькому й далекому зарубіжжі;по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцінку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. Адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, брали участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства.
Вот!ЛовиПравда получилось только кратко Утром с первыми лучами солнца крестьянин проснулся в своем небольшом домике, который находился в маленькой деревне, состоящей из 11 дворов. Большая дружная семья крестьянина собралась за грубо сколоченным столом за завтраком: крестьянин с женой, 4 дочери и 6 сыновей.
они сели за деревянные скамейки. На завтрак были зерна, сваренные в котелке, на домашнем очаге. После скорого обеда – на работу. Нужно отдать в срок положенный оброк и отработать барщину. Почти все дети крестьянина уже работали, как взрослые. Только младший сын, которому едва минуло 5 лет, мог только пасти гусей.
Была осень. Жатва была в самом разгаре. Все домочадцы взяли серпы, доставшиеся от деда, и пошли срезать колосья.
Весь день семья трудилась в поле, сделав только один перерыв на обед.
Вечером, усталые, они пришли домой. Бабушка на ужин приготовила кашу, репу и вкусный виноградный напиток. После ужина жена крестьянина пошла кормить свиней и доить корову.
Дочери сели прясть, сыновья с отцом стали делать бочки для воды. После захода солнца все легли спать. Мать с отцом на широкую деревянную кровать, дети на скамьи у стен, которые покрыли набитыми сеном тюфяками. Завтра утром всем снова рано вставать, снова много и усердно трудиться... Ведь крестьяне всегда уважали свой труд и высоко ценили трудолюбие.
По учению римско-католической церкви, таинства — это священнодействия, в которых католики видят признаки присутствия Бога, и пути ни Божьей благодати всем участникам, кто принимает веру. Таинство есть видимый образ невидимой благодати.Христиане западной ветви христианства образовавшейся в результате разделения изначально единой Вселенской Церкви на Восточную и Западную. Собственно религиозных причин раскола две: стремление Римских первосвященников к абсолютной власти над Церковью и догматические уклонения от чистоты кафолического вероучения, среди которых важнейшим является изменение Никео-Цареградского Символа веры вставкой filioque. Оно прямо нарушает 7 правило III Вселенского Собора, которое определяет: "Да не будет позволено никому произносити.. . или слагати иную веру, кроме определенныя от святых отец в Никее граде со Святым Духом собравшихся".
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному саморозвитку та світовій цивілізації зумовили об'єктивне перетворення її на цілісну систему духовного світу українців. Категорія "українська культура як цілісна система" порівняно нова. З початком демократичних перетворень у суспільному житті українського народу та з проголошенням державної незалежності України, наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як саме цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українського народу. Та й сам український народ науковцями тепер розглядається як єдине соціально-етнічне ціле, яке виникло, сформувалося і розвивається в умовах суворої історичної об'єктивності, без штучного поділу його на "східняків" і "західняків", українців материкової України та українців діаспори (близького і далекого зарубіжжя), українську "буржуазну" та українську "пролетарську" нації тощо.Українська культура також поділяється ними за такими ж об'єктивними критеріями. Проте, виходячи з історичних факторів, слід зазначити, що українська культура завжди розвивалася та функціонувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізноманітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні й тому подібні перепони.Що ж ми сьогодні розуміємо під категорією "українська культура як цілісна система"? Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що:по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва генієм нашого народу як у материковій частині, так і за її межами, тобто в Україні та в близькому й далекому зарубіжжі;по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцінку ідейно-протилежних течій і напрямів у ній. Адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, брали участь усі класи, усі соціальні верстви нашого суспільства.