Збі́льшення трива́лості життя́ (також антивікова медицина) зазвичай означає спроби збільшення як середньої, так і максимальної тривалості життя, особливо людини. Середня тривалість життя визначається уразливістю до нещасних випадків та більшості хвороб. Її збільшення може бути досягнуто покращенням медичного обслуговування, санітарії, здоровою дієтою, фізичними вправами та запобіганням ризиків та шкідливих факторів, наприклад, паління, надмірного споживання цукру та ін.
Максимальна тривалість життя визначається швидкістю старіння, характерною для даного виду, що закладена в генах та, можливо, дещо змінюється під впливом деяких інших факторів. Старіння проявляється у збільшенні ймовірності будь-яких хвороб, особливо хвороб похилого віку (рак, серцево-судинні хвороби) та збільшення ймовірності смерті в результаті будь-якого стресу. Зараз невідомо засобу зменшення швидкості старіння людини, а у випадку деяких тварин на нього впливають такі фактори, як обмеження калорій та генетичні модифікації організму. Теоретично, збільшення максимальної тривалості життя може бути досягнуте за рахунок зменшення швидкості пошкодження білків та ДНК, періодичної заміни або омолодження пошкоджених тканин або за до більш екзотичних методів.
Галузь науки, що займаються проблемою збільшення тривалості життя, називається «біомедичною геронтологєю», підрозділом геронтології. Дослідники у цій галузі прагнуть зрозуміти природу старіння і розробити засоби, здатні зупинити або як мінімум уповільнити процеси старіння. Від решти біогеронтологів їх відрізняє переважно практичний, а не академічний інтерес до процесу старіння. Ті, хто намагається скористуватися результатами дослідження старіння та випробуються їх на собі з ціллю збільшити тривалість власного життя, відомі як «екстенсіоністи життя» або «лонжевісти». Первинна стратегія збільшення тривалості життя — застосування доступних методів боротьби із старінням (або методів, які потенційно можуть уповільнити старіння) в надії прожити достатньо довго, щоб скористатися можливістю повного подолання старіння, сподіваючись, що це станеться достатньо швидко. Беручи до уваги швидкість розвитку сучасних біогенетичних і медичних технологій, екстенсіоністи сподіваються, що це може відбуватися в межах тривалості життя людей, що живуть сьогодні[1]
Багато біомедичних геронтологів і екстенсіоністів життя вважають, що майбутні крупні досягнення в галузі омолодження тканин за до стовбурових клітин, заміни органів штучними або ксенотрансплантантами і молекулярний ремонт клітин тіла зможуть повністю зупинити старіння та хвороби похилого віку, дозволяючи омолодження до молодого стану. Чи такі крупні досягнення можуть відбутися в межах кількох наступних десятиліть, неможливо передбачити. Багато організацій пропонують можливість зберігання у замороженому стані після смерті з ціллю зберегти тіло людини до часу, коли успіхи медицини зможуть розробити такі методики омолоджування та відновити пошкодження, викликані самим процесом заморожування.

1
Избавься от ограничений
ПОПРОБУЙ ЗНАНИЯ ПЛЮС СЕГОДНЯ

canon777111
13.05.2015
История
5 - 9 классы
+5 б.
ответ дан
Каковы причины нашествия джунгарских воинов на територию Казахстана
1
СМОТРЕТЬ ОТВЕТ
Войди чтобы добавить комментарий
ответ
4,1/5
74

marberesneva20
новичок
4 ответов
712 пользователей, получивших
Во-первых, завоевав Семиречье и Присырдарьинский регион, джунгарские правители могли контролировать один из важных маршрутов торговых путей, связывавших Джунгарию с Российской империей, Сибирью, государствами Средней Азии. Им открывалась прямая дорога в Афганистан, Иран и Закавказье.Во-вторых, захват Казахстана позволял им заметно укрепить северные границы ханства и получать дополнительные подати с по коренного населения.В-третьих, завоевателей привлекали также огромные пастбищные угодья и торгово-ремесленные центры Южного и Юго-Восточного Казахстана.В-четвертых, завоевание территории Казахстана сулило джунгарам беспрепятственный проход к своим соплеменникам, кочевавшим в междуречье Жаика (Урала) и Волги.В-пятых, Джунгарское государство рассматривало население Казахстана как потенциальных рабов. Работорговля была одной из главных статей дохода Джунгарского государства.