М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nina236
nina236
24.07.2022 11:35 •  История

Задание з Дополните таблицу «Периоды формирования казахского народа» (46) Эпоха
прототюрков
Древние предки казахов племена саков, усуней,
канглов. Устанавливается военная демократия
Племена сохраняют европеоидные черты.
Тюркский
период
с середины IV
до серед IX в
2
середина IXв
сформирование этносов как кыпчак, найман, дулат.
- начало XIIв алшын, керей, жалайыри др)
2
Формирование
сообщества
Казахов
С середины
XV до конца
XVIIв.​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
obzoredy
obzoredy
24.07.2022

Відповідь:

1.Внутренняя политика:

У 1995 році в Україні запустили сертифікатну приватизацію. Цей захід, завдяки якому кожен громадянин держави мав отримати можливість стати ефективним власником колишніх державних підприємств, за висновками експертів своїх цілей не досяг, але дозволив формально роздержавити вагому частку економіки країни.

У 1996 році почалася реформа аграрного сектора, завдяки якій колишні колгоспні землі було розпайовано між селянами, що працювали на них.

Завдяки налагодженню співпраці із західними фінансовими установами та стабілізації ситуації в економіці країни показники інфляції з чотириразних показників зменшилися до двозначних, а у вересні 1996 року було проведено грошову реформу-запровадив гривню.

2Внешняя политика:Зовнішня політика Леоніда Кучми не передбачала однозначного вибору інтеграційних прагнень України. Вже у грудні 1994 року США, Велика Британія, Росія та Китай підписали меморандум про гарантії безпеки України в обмін на відмову Києва від статусу ядерної держави. Саме цей документ дав змогу Україні остаточно встановити конструктивні стосунки із Заходом.

Довше тривали пошуки взаєморозуміння з Росією. Державна Дума до кінця 1996 року ухвалювала постанови, що фіксували російські претензії на Севастополь. До травня 1997 року тривала епопея з розподілом радянського Чорноморського Флоту, яка завершилась фактично перемогою Росії.

Протягом 1994—1995 років проросійський президент автономії Крим Ю. Мєшков вдався до низки кроків, які ставили під сумнів належність Криму до України.

У лютому 1995 року в Криму було проведено операцію за участю бійців українського загону спеціального призначення, в результаті якої Мєшкова було відпроваджено до Москви.

Подібною тактикою багатовекторності Леонід Кучма протягом першого терміну президентства керувався і у сфері внутрішньої політики.

Кучма прийшов до влади на проросійських лозунгах, зокрема обіцяв запровадити в Україні двомовність, але згодом він почав шукати союзників у націонал-демократичному політичному таборі.

У 1995 році Кучмою та Морозом було підписано Конституційний договір про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування. Цей договір втратив свою чинність у червні 1996 року, коли парламент ухвалив Конституцію України.

Наприкінці першого терміну загострилося протистояння Кучми із Павлом Лазаренком, яке закінчилося еміграцією та арештом останнього у США.

На президентських виборах 1999 року Кучма переміг як прозахідний президент.

Помітні наслідки у зовнішньополітичному курсі Леоніда Кучми мав «Касетний скандал», який спалахнув наприкінці 2000 року.

В одній із порцій записів, які оприлюднив Микола Мельниченко, йшлося про те, що за участю і з санкцією Кучми здійснювалось постачання українських систем радіотехнічної розвідки до Іраку. Хоча доказів такого продажу не було продемонстровано, Кучма фактично опинився в міжнародній ізоляції.

Складні відносини із Заходом підштовхнули Кучму до участі у східному інтеграційному утворенні — Єдиний економічний р, про наміри створення якого було оголошено у 2003 році.

Восени 2003 року протягом кількох тижнів тривала криза, пов'язана із суперечками з Росією про належність острова Коса Тузла та кордону між двома державами у Керченській протоці.

3.Основные тенденции политических и экономических процессов:

За часів Президента Леоніда Кучми ніхто не ділив Україну на дві різні частини. Мешканці Ужгорода і Севастополя, Львова і Донецька і гадки не мали, що вони різні. Усі громадяни України тих часів вважали, що головним об'єднуючим чинником для них є їх велика і мирна країна, а культурні відмінності населення різних регіонів сприймалися насамперед як цікаві і привабливі різноманітності, а не як приводи для протистоянь і конфліктів.

Особливий підхід Президент України Леонід Кучма застосував до мовного питання як одного з найбільш чутливих для молодої держави. Отримавши країну в розбурханому стані з багатьма громадянськими суперечками, однією з яких була "мовна суперечка", Леонід Данилович особисто швидко перейшов до вживання української мови. Він запропонував усім гуманітарним інститутам країни "м'яко", не через примус, а через заохочення до неї і її привабливість, впроваджувати українську мову як державну і як одну з ідентифікаційних ознак української нації.

У 1996 році Міністерство освіти України затвердило нову концепцію гуманітарної освіти, важливими складовими якої стали запровадження нового покоління україномовних підручників та обов'язковий іспит з української мови при вступі в усі навчальні заклади України. Ці кроки були з розумінням сприйняті суспільством і не викликали жодних суперечок та збурень.

Як наслідок, уже у 2000–2004 роках економіка України стала швидко видужувати і досягла найкращих показників за всю історію незалежності держави. Приріст ВВП досяг 10–12% на рік, державний борг не перевищував 12% від ВВП (зараз понад 80%), сальдо зовнішньоторговельного балансу було стійко позитивним.

4,8(95 оценок)
Ответ:
helsey
helsey
24.07.2022
Однією з принципових особливостей української культури XX століття є визначальна роль політичного чинника. При цьому переважав не революційний характер динаміки, а різкі зміни, які чітко розмежовують основні етапи розвитку української культури. Поворотне значення мали Перша світова війна, Лютнева і Жовтнева революції, боротьба за українську державність 1917—1920 рр., створення СРСР, Друга світова війна, криза соціалізму і розпад радянської системи, отримання Україною незалежності. У радянський період, який зайняв більшу частину сторіччя, українська культура пройшла складний шлях, який поєднує досягнення і втрати, духовні злети і трагедії: національне піднесення 20-х років, трагедію у роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову. Внаслідок одержавлення всіх сторін життя суспільства, його бюрократизації, централізації влади провідну роль відігравала особа першого керівника комуністичної партії і, відповідно, всієї держави.

У 1991 відбулося не тільки проголошення незалежності України, але й почалися докорінні зміни суспільного ладу.

Говорячи про роль геополітичного чинника у розвитку української культури, необхідно підкреслити, що до середини сторіччя територія України входила до складу різних держав: СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини. Лише після Другої світової війни сталося об'єднання українських земель. У 1954 р. до складу Української РСР було включено Крим.

Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-ті роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. Їх творчість продовжувалася, але залишалася невідомою на батьківщині. 40-ві і 70-ті роки відмічені новими хвилями еміграції. Тому характерними для української культури є два потоки розвитку — в Україні і в діаспорі. В діаспорі було утворено ряд інституцій (державні — Українська Національна Рада на чолі з Президентом УНР, Уряд УНР; наукові — Вільна академія наук, ряд наукових товариств, зокрема в діаспорі діяло Наукове Товариство імені Шевченка, товариство українських інженерів, лікарів тощо; церковні — православна та греко-католицька гілки української церкви; мистецькі, наприклад, капела бандуристів у США і Канаді, численні народні хори у ряді країн світу; книгозбірні, видавництва, система національних недільних шкіл та ін.). Сьогодні завдяки політичним змінам відновлено єдиний культурний потік, повернено багато імен.

Участь інтелігенції в політичному житті країни особливо активною була в переломні моменти. Досить пригадати імена визначного українського історика, Голови Центральної Ради М.Грушевського, талановитого письменника, Голову Генерального секретаріату В. Винниченка, учасників дисидентського руху І. Світличного, В. Симоненка, В. Стуса, сучасних політиків-поетів І. Драча, Д. Павличка, письменника В. Яворівського.
4,5(74 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ