Я расскажу о древних стоянках на территории Татарстана
Татарстан, как и многие другие регионы России, был довольно населенным регионом. Обнаруженные стоянки говорят о том, что здесь обитал Homo sapiens. Как он здесь оказался?
Вероятно, он прибыл сюда в процессе расселения из Африки и Южной Азии. Таким образом, расселение произошло до Европы и Северной Азии.
Самая древняя стоянка обнаружена на берегу Волги и сейчас носит название Красная Глинка. Эта стоянка располагается вблизи села Бессоново в Тетюшском районе республики Татарстан.
Вблизи села Бессоново люди занимались трудовой деятельностью. Это видно по найденным каменным рубилам, ножам, остроконечникам и скребкам. Однако, ученым удалось определить, что это каменный век и на стоянке Красная Глинка обитали неандертальцы.
Очевидно, у них не было домов, они жили в пещерах и самодельных шалашах. Неандертальцы на территории Татарстана не были оседлыми, они предпочитали постоянно перемещаться.
После каменного века, в поздний палеолит произошло потепление. И поэтому сюда началась масштабная эмиграция.
В период с 40 до 12 тысяч лет назад вновь на берегах Волги образовались новые стоянки. Они размещались близь села Долгая Поляка, Измери, Сюкеево и Красновидово. Хотя это далеко не все места размещения первобытных людей.
Ґрунтовне дослідження історії Закарпаття періоду 1919—1939 років сфільмоване кіностудією «Invert Pictures» на замовлення громадської організації «Західно-Український Центр Історичних Досліджень». «Срібна Земля» продовжує серію документальних стрічок про історію України.
Есе:
У фільмі поєднано три сюжетні лінії — розповіді очевидців, маловідомі документи, майстерно відзняті краєвиди та художні сцени. У звуковій палітрі кінострічки гармонійно переплетені авторська та етнічна музика.
Для створення фільму використано кадри кінохроніки кінооператора Каленика Лисюка, чехословацькі військові хроніки, а також матеріали британського журналіста Майкла Вінча та кореспондента американської газети New York Times Ен МакКормік, які працювали тоді в Карпатській Україні як міжнародн ігачі.
У фільмі відтворено культурне життя, елементи одягу та побуту русинів-українців Закарпаття, реконструйовано костюми січовиків Карпатської Січі, однострої пластунів, майстерно відзняті гірські пейзажі. Такі деталі роблять фільм колоритним та ознайомлюють сучасного глядача з культурними особливостями місцевості та людей, що жили у 1919—1939 роках. Навіть спеціально відзняті художні сцени, використані у фільмі, відтворені на основі історичних фактів.
Стрічка є новою спробою усвідомлення історичної ролі Закарпаття для України та Центрально-Східної Європи. Це епічна розповідь про історію розвитку й становлення цього мальовничого куточку України. Адже багатонаціональний край в минулому неодноразово ставав причиною воєн і геополітичних конфліктів.