Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші
Сегодня мой день начался как обычно.Восход солнца.Небольшой завтрак.Работа.Вот она.Вся моя однообразная жизнь... Мне казалось,что так будет продолжаться вечно.. Я работал на стройке пирамиды.Сооружение было по своему масштабу очень грандиозное.Таких как я здесь было тысячи. Мы строили гробницу нашему Фараону,но за этот труд мы не удостоены были никакой награды. Таща очередной громоздкий бетонный блок,мы поднялись уже на приличную высоту,как вдруг, я соскользнул и полетел вниз.Я не помню падения.Я помню только резкую боль в спине. И тьму..Когда я очнулся,я увидел как передо мной стоял недовольный надзиратель,и,не обращая внимания на то ,что я весь истекаю кровью,начал бить меня плеткой и сильно ругаться.Но вдруг он выпрямился,и перестал бить меня.Причина была проста.К нам прискакал Его Всевышество сам вельможа Хава, он подошел ко мне,и...протянул руку...да...Я был просто в шоке и с большим удивлением я принял Он мне добраться до колесницы.Куда мы ехали я уже не помню. Я помню как нас посадили на карету ,которую переносили люди.Через минуту я сидел у него за столом.Он угощал меня фруктами, лакомствами,дал мне напиться, расспрашивал меня об условиях,в которых я тружусь.Я отвечал на все его вопросы честно.Он обещал мне и всем,кого также угнетают.После он показал мне свой дом.Он был поистине огромен.Он был полон людей.Я остался переночевать у него,после чего,на следующий день он отвез меня домой и освободил меня от этих работ.Я обрел покой... Я понял,что не все чиновники такие злые,как мы считали...Всегда найдутся даже среди них те,кто протянет руку посочувствует...Я никогда не забуду этот день.
Большой интерес для потомков представляет и та часть знаний о родословной, в которой говорится к какому сословию принадлежали их предки. Московское царство и Российская империя всегда были сословными государствами, где социально-правовые группы населения, резко отличались друг от друга своим юридическим положением, правами и обязанностями в обществе. В психологическом плане важно знать о своем родословии не поверхностно, а более глубоко. Главные российские сословия – дворянство, духовенство, купечество, мещане и крестьянство - отличались передачей прав и имущества по наследству и относительной замкнутостью почти до конца XIX столетия. Дать ответ на вопрос, зачем знать свою родословную историю - всё равно что окунуться с головой в изучение происхождения предков и исследование своих корней.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші