Розселення тісно пов'язане з міграціями. Основні види міграцій — зовнішні й внутрішні. Останні, у свою чергу, поділяються на міжрайонні міграції та міграції між містом і селом. Зовнішньою називається міграція населення між країнами. Люди, які виїздять з країни, називаються емігрантами, а які приїздять — іммігрантами.
У зовнішніх міграціях Україна в другій половині 90-х років мала від'ємне сальдо. З точки зору статистики, міграційні процеси не завжди раціональні для нашої країни: освітній рівень тих, хто прибуває в Україну, значно нижчий від освітнього рівня тих, хто вибуває з неї. За всіма показниками погіршується якісний склад населення України.
З внутрішньої міграції найбільшу цікавість становить переселення з села до міста, що становить основу урбанізації. Урбанізацією називається збільшення питомої ваги міського населення й зростання соціально-економічної ролі міст, їх розвиток в загальній системі.
Для світового суспільства в останні три століття характерною особливістю є процес інтенсивного посилення міграційних процесів, швидка урбанізація. Згідно з прогнозами, у 2025 р. частка міського населення в світі становитиме 60 %. В Україні за 1940—1992 рр. частка міських жителів зросла майже в 3 рази. Зараз в Україні показник урбанізації становить 67,2 %.
Зростання міст і підвищення їх ролі визначає процес урбанізації (Донбас, Луганська обл., Дніпропетровська обл. — найвищий рівень урбанізації). Найвищий відсоток міського населення в Україні — у Донецькій (90 %), Дніпропетровській (84 %), Луганській (87 %) та Харківській (79 %) областях. Найнижчий — у Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (39 — 44 %). Міське населення більш зосереджене у промислових районах Донбасу й Придніпров'я. Західні регіони України недостатньо урбанізовані. Процес урбанізації створює міські агломерації.
Приклади міських агломерацій в Україні:
Моноцентричні — Київська, Харківська, Львівська, Одеська.;
Біцентричні — Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакієвська;.
Поліцентричні — формуються на Донбасі.
Є області де сільське населення переважає над міським:
Тернопільська;
Вінницька;
Чернівецька;
Івано-Франківська;
Закарпатська.
У багатьох країнах світу на базі великих міст формуються великі міські агломерації із багатомільйонним населенням. Такі агломерації, як Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, за чисельністю населення і економічним потенціалом переважають багато держав світу. Але ще більші за розмірами мегаполіси — великі урбанізовані райони, які утворюються в індустріальних країнах. Чисельність мегаполісу Токайдо (в Японії) — більше 50 млн. осіб; Північно-Східного мегаполісу у США — більше 40 млн. осіб і т. д.
Объяснение:
Боярская (княжеская) дума была политическим учреждением, которое создавало московский государственный и общественный порядок и им руководило. Это было аристократическое учреждение. Такой его характер обнаруживался в том, что большинство его членов почти до конца XVII в. выходило из известного круга знатных фамилий и назначалось в думу государем по известной очереди местнического старшинства.
Органами центрального управления в Московском государстве были приказы. Московские приказы развились из тех первоначально единоличных и временных правительственных поручений, которые московский великий князь давал своим боярам и вольным слугам, «приказывая» им ведать какую-либо отрасль дворцового хозяйства и управления
Ко времени Ивана III относится появление приказов разрядного, холопьего, житного, Большого двора, казённого, постельного, конюшенного, а также приказов для управления отдельных княжеств и земель, приобретенных Иоанном III, и, наконец, приказов, которые позже носили название четвертей. Причем, наименование Большой приказ возможно, принадлежало приказам, заведовавшим делами собственно Московского Великого княжества, то есть земель, наследованных Иоанном III от своего отца, в противоположность приказам, которые, заведуя делами только отдельных княжеств, носили название от этих княжеств.
Органами центрального управления в Московском государстве были приказы. Московские приказы развились из тех первоначально единоличных и временных правительственных поручений, которые московский великий князь давал своим боярам и вольным слугам, «приказывая» им ведать какую-либо отрасль дворцового хозяйства и управления; в XVI—XVII вв. «эти единоличные поручения превратились в сложные и постоянные присутственные места, получившие название изб или приказов. Так как приказы возникли не по одному плану, а появлялись постепенно по мере надобности с усложнением административных задач, то распределение правительственных дел между ними представляется чрезвычайно неправильным и запутанным, на наш взгляд» (Ключевский) .
Одни приказы ведали известный род дел на всей государственной территории, другие, наоборот, ведали все (или почти все) дела только в отдельных областях, третьи управляли отдельными отраслями дворцового хозяйства, четвертые ведали некоторые небольшие отдельные предприятия с несколькими десятками занятых лиц.
При Василии III (1505—1533) число придворных чинов увеличилось тремя: ловчим (с 1509 г.) , оружничим (1511) и кравчим (1514), причём, вероятно, при каждом из них был учреждён особый приказ.
С завоеванием Смоленска появляется Смоленский разрядный приказ.
В 1516 г. был учреждён Ямской приказ.
Местное управление в Московском государстве XV и первой половины XVI вв. находилось в руках наместников и волостелей. Наместники правили городами и «подгородними станами» , волостели управляли волостями; их подчиненные органы — тиуны, доводчики, праветчики, недельщики — были их слугами (а не государственными чиновниками) .
Должности областных управителей назывались «кормлениями» , а они сами — «кормленщиками» . Чтобы оградить население от произвола и злоупотреблений «кормленщиков» , правительство проводило нормировку кормлений.
Посадские и волостные общества издавна имели свои выборные органы, старост и сотских. Со 2-й половины XV в. эти выборные земские власти становятся все более деятельными участниками местного управления и суда; или общие земские власти, или специально выбранные местными обществами «судные мужи» , «добрые люди» , «лучшие люди» привлекаются в суд наместников и волостелей;
Объяснение: