В Средние века люди занимались ремеслом, которое было основано на ручном труде.
Объяснение:
Ремесленник изготавливал изделия на заказ, а потом на продажу, когда рыночные отношения были более развитые. Ремесленник был обязан работать в мастерской.
Мастерская была семейным «бизнесом», предприятием, которое передавалось по наследству. Мастером был глава семьи, как более опытный работник. У мастера были подмастерья – все члены семьи или родственники. Еще были ученики, которые выполняли подсобную работу.
Мастерская была маленькая, освещения в ней было мало. Мастер работал по 14-16 часов, а может и больше.
Со своей прибыли он должен был платить налоги, выполнять повинности. В мастеркой или в цехе работал мастер только одной специальности.
Каждый цех, то есть союз ремесленников, имеющих мастерские, имел свой устав, герб.
В цехах устанавливали правила того, как правильно организовать производство, сколько и какой продукции произвести, как правильно охранять и сбывать производственные товары.
Например, в мастерской ткача в Париже 13 века работали такие правила: 1) прежде чем заниматься ремеслом, нужно купить его у короля,2) если мастер сам не может заниматься ремеслом, то он не должен иметь мастерскую, 3) у ткача дома должны быть 2 широких станка и 1 узкий.
Это говорит о том, что мастерские устраивались дома или рядом с домом. В мастерских изготавливали шерсть, шелк, украшения, доспехи, мечи, ювелирные изделия, изготовления из камня и дерева, были слесари.
Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія
Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).
Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.