Кирилл и Мефодий - - братья из Солуни (Салоники, Греция) - проповедники христианства, славянские просветители и создатели славянской азбуки.
В 863 году были приглашены из Византии князем Ростиславом в Великоморавскую державу (Богемское княжество), где добились организации независимой от германского епископата славянской церкви. Богослужение в церквях стало проводится на славянском языке. Кирилл и Мефодий перевели с греческого на старославянский язык основные богослужебные книги. Создавая славянский алфавит, они взяли за основу греческий алфавит, состоявший из 24 букв, дополнили его характерными для славянских языков шипящими (ж, ш, щ, ч) и другими буквами. Часть из этих букв в современном русском языке сохранилась, часть вышла из употребления, как, например, ять, юс, ижица. Азбука Кирилла и Мефодия в 9 веке состояла из 40 букв и называлась глаголицей, которая получила своё распространение в 10-11 вв. в Болгарии и Моравии (в Хорватии существовала до конца 18 века). Через некоторое время в языке русских, болгар и сербов глаголица вышла из употребления и в конце 9 - - нач. 10 века появилась кириллица, которая отличалась от глаголицы добавлением нескольких букв и более простым их написанием. Кириллица получила широкое распространение у южных, восточных и западных славян. В 1708 в России кириллический шрифт был реформирован Петром l и лёг в основу современного русского алфавита ...
говорю чтобы не было претензий, у меня минимум получается 15 предложений, если хотите вытрите главное и вместите в 10 предложений.
Объяснение:
Лук’ян Кобилиця коротка біографія та цікаві факти з життя громадського і політичного діяча, керівника селянського руху на теренах австрійської частини Буковини в 1840-их рр. до скласти історичний портрет Лук’яна Кобилиці. Лук’ян Кобилиця біографія скорочено Лук’ян Кобилиця народився у сім’ї кріпака в 1812 р. в с. Путилові (зараз Чернівецька область). У 1830-і роки він обирається від рідного села уповноваженим для ведення справ з представниками австрійської влади. Переконавшись, що шляхом переговорів відстояти селянські інтереси неможливо, Кобилиця в 1843 році очолив об’єднання з 16 сіл Буковини, і перейшов до рішучих дій. Його загони виганяли зі своєї території представників державної адміністрації, громили поміщицькі господарства, скасували панщину, вимагали переходу кріпаків на становище державних селян. Це повстання було придушене надісланими військами в 1844 році, 220 його учасників були засуджені до прочуханки, а сам Л. Кобилиця арештований і засуджений. У 1848 році, під час Австрійської революції, селяни Буковини вибирають Л. Кобилицю в австрійський парламент, де він приєднується до депутатів-демократів, які вимагали скасування абсолютизму і кріпосного права в Австрії. Після поразки революційного руху Л. Кобилиця повертається на Буковину, і в тому ж 1848 року організовує збройний загін з селян, що діяв аж до літа 1849 і нападав на володіння поміщиків і органи австрійської влади. Влітку 1849 р. селянська боротьба на Буковині пішла на спад. Лук’ян Кобилиця перейшов на нелегальне становище, довго переховувався від переслідувань. У квітні 1850 р. поліція його заарештувала. Після жорстоких тортур Лук’ян Кобилиця важко захворів. Уряд заслав його на поселення в м. Гуралу-Мору (нині республіка Румунія), де він і помер 12 жовтня 1851 року.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/luk-yan-kobilitsya-korotka-biografiya-ta-tsikavi-fakti/