Західноукраїнська Народна Республіка (за тодішнім правописом: Західно-українська Народня Република[2][3], ЗУНР, до 13 листопада 1918 — Украї́нська Держа́ва[4][5]) — назва держави, що фактично проіснувала протягом 1918—1919 років на території Західної України зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни під час розпаду Австро-Угорської імперії.
19 жовтня 1918 оголошена «Проклямація Української Національної Ради» про створення Української держави в українських етнічних землях Австро-Угорщини. 13 листопада 1918 УНРада затвердила Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».
ЗУНР охоплювала територію заселену українцями — Східну Галичину, Буковину й Закарпаття. 1 листопада Польща розпочала польсько-українську війну, Польщу в ній підтримували країни Антанти, насамперед Французька республіка. 22 січня 1919 року відбулася злука: ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Окупована 18 липня 1919 року в ході польсько-української війни. Території ЗУНР були анексовані Польщею, Королівством Румунія і Чехословацькою Республікою. 20 грудня 1919 р. Євген Петрушевич за підтримки Уряду ЗУНР у вигнанні розірвав Акт Злуки з УНР. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував в еміграції.
Во-первых, на этот момент Московское княжество уже являлось великим, то есть, его князь пользовался более высоким титулом, чем удельные князья. Ещё до того Москва стала одним из четырех наиболее политически влиятельных городов Руси (другими были Новгород, Псков и Тверь).
Во-вторых, после совершившейся во второй половине XIV века Куликовской битвы Московское княжество показало, что не только сотрудничать с ордынскими поработителями, но и воевать с ними. В этой битве участвовали не только московские воины, но и воины других княжеств, и Москва здесь впервые проявила свою роль объединяющего центра Руси.
Західноукраїнська Народна Республіка (за тодішнім правописом: Західно-українська Народня Република, ЗУНР, до 13 листопада 1918 — Украї́нська Держа́ва) — назва держави, що фактично проіснувала протягом 1918—1919 років на території Західної України зі столицею у Львові