Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма
Розділ 1
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 16 ст.
Пам’ятник князям Острозьким - преподобному Федорові (у чернечому одязі), Костянтину Івановичу (з мечем) та Василеві-Костянтину (з Біблією). Острог (Рівненська область).
Скульптор С. Чумаков.
§ 1. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ
Прочитайте фрагмент джерела. 1. Про яку подію йдеться в документі? Коли й за яких обставин вона відбулася? 2. Як ця подія вплинула на суспільно-політичне життя українських земель у 15 ст. ?
«Ми, Ягайло, з Божої ласки великий князь литовський, пан та дідич Русі, подаємо до відома усім, кого це стосується... Найясніша пані, нехай високість ваша прийме до такого високо зв’язку того ж пана Ягайла, великого князя, за сина, а найяснішу княжну Ядвігу, дочку вашу найдорожчу, королеву Польщі, нехай пошлюбить він законною дружиною...
Ягайло, великий князь, присягає всі скарби свої скласти і віддати на відшкодування втрат обох держав, як Польщі, так і Литви. І то лише коли згадана пані королева Угорщини дочку свою Ядвігу, королевою польською наречену, віддасть йому в дружини...
Відтак згаданий тут князь Ягайло присягає також краї свої - Литву і Русь - навік прилучити до Корони Польського Королівства».
Роздивіться ілюстрацію. Як малюнок свідчить про відносини Литви та Польщі на початку 16 ст.? Яка подія визначила такі відносини? Де зображено короля, кого - навколо нього? Про що свідчать зображення гербів?
Король польський і великий князь литовський Олександр Казимирович на засіданні сейму. 1506 р.
• 1. Роздивіться карту на стор. 9. Порівняйте територію розселення українців у 15 ст. із сучасними кордонами України. • На основі графіка проаналізуйте, як змінилася чисельність населення українських земель у 16 ст. • 2. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського на початку 16 ст.? З якими державами воно межувало на заході, півночі та півдні? • 3. До якої держави на початку 16 ст. відійшли землі Чернігово-Сіверщини? • 4. У складі яких держав перебували Галичина з Холмщиною й Белзчиною, Західне Поділля, Закарпаття, Буковина? • 5. Які території належали до Кримського ханства на початку 16 ст.?
Українські землі у другій половині 14 — першій половині 16 ст.
Динаміка чисельності українців
1. Якою була роль князів у тогочасному суспільстві? Чим уславився Василь-Костянтин Острозький?
Роздивіться портрет українського князя. • Які деталі вбрання свідчать, що зображений чоловік належить до верстви, яка мала «владу і зброю»?
Ви вже знаєте, що верхівку суспільної піраміди на українських землях у складі Великого князівства Литовського посідали князі, які належали до двох династій - Рюриковичів та Гедиміновичів. Упродовж другої половини 15 - 60-х рр. 16 ст. відбувалося поступове зближення князівської верстви з представниками інших привілейованих в і, як наслідок, утворення єдиного привілейованого стану - шляхти. Для українських земель у складі Великого князівства Литовського складається така структура панівного стану: князі - пани - дрібна шляхта (зем’яни). При цьому особливе ставлення в суспільстві до князів зберігалося: навіть збіднілі князі мали більше шансів отримати високі урядові посади порівняно з менш родовитим, хай навіть і заможнішим, шляхтичем. До того ж князі поступали на державну службудо Литовської, а потім Польської держави, зберігаючи свої князівства й отримуючи від держави в приватну власність та пожиттєве володіння великі земельні наділи. Так, княжі роди Острозьких, Вишневецьких, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші входили до складу керівництва урядом у Великому князівстві Литовському, засідали в раді великого князя, а у воєнні походи йшли під власними прапорами.
Княжі роди поділили між собою спершу Волинь, а згодом і Центральну Україну, перебравши реальну владу на місцях. У їхніх володіннях діяло княже право з власними податками й судом. Було своє військо. Тож на місцевому рівні, здавалося, усе лишалося таким, як і за княжої доби. Власне тому представники княжих сімей пов’язували свої родоводи з князями Київської Русі.
У житті тогочасної України особливе місце посідав рід Острозьких.
Объяснение:
В 1892 году началось строительство Транссибирской железной дороги, которая проходила по Северному Казахстану. Это потребовало дополнительного изъятия из пользования казахов 4,2 миллионов десятин земли. Со строительством железной дороги переселение стало принимать более организованный характер. Комитет Сибирской железной дороги стал также заниматься вопросами переселения крестьян в район железной дороги (100 верст южнее дороги).
Переселенцев перевозили в непри и переполненных вагонах. На узловых станциях в городах Петропавловск и Омск в летнее время собирались десятки тысяч переселенцев. Зачастую они оказывались под открытым небом, иногда — в ненастную погоду. Недостаток продовольствия и медицинской приводил к болезням и нередко к гибели людей. Но вскоре в Омске и Петропавловске были открыты переселенческие пункты и больничные бараки. Отныне с переселенческими поездами стали отправляться и фельдшеры.
В 1903 году были утверждены правила «О добровольном переселении на казенные земли в области Сырдарьинскую, Ферганскую и Самаркандскую». По этим правилам предусматривалось массовое изъятие «излишков» земель коренного населения, включая оросительные системы и водные источники. И в том же году были утверждены правила переселения в другие области Казахстана.
В 1904-1905 годах царское правительство разделило территорию края на 5 переселенческих районов: Тургайско-Уральский, Акмолинский, Семипалатинский, Сырдарьинский и Семиреченский. Основная их функция состояла в выявлении новых земельных «излишков» для создания переселенческого фонда. Царские власти предоставили переселенческим управлениям полное право изъятия земель у казахов и насильственного их выселения с веками обжитых земель.
Крестьянское население было объединено в волости. Вначале они подчинялись уездному начальству, затем — крестьянским начальникам.