Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. китайська цивілізація переживала кризу. Її наслідком стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.
Нарешті, 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581 – 618 рр.).
Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Останній імператор дому Суй Ян Ді був убитий змовниками і до влади доступилася династія Тан (618 – 907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви. А продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.
Династія Тан проводила активну завойовницьку зовнішню політику. Китай воював проти тюрків-кочівників і на початку VІІ ст. розгромив їх. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.
Помітні зрушення відбувалися тоді й у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру із цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Скрізь діяли водяні млини. З’явилися перші вироби із порцеляни.
Рыцарское воспитание — система воспитания сыновей светских феодалов: до 7 лет в семье; при дворе сеньора — до 14 лет — пажи; до 21 года —оруженосцы. Рыцарское воспитание включало обучениесеми рыцарским добродетелям: верховой езде, фехтованию, владению копьём, плаванию, соколиной охоте, сложению стихов в честь дамы сердца, игре в шахматы, — а также придворному этикету. Будущие рыцари получали и религиозное воспитание. В 21 год оруженосцы проходили обрядпосвящения в рыцари.
В рыцарской системе образования мальчик в возрасте 10–12 лет попадал в дом знатного феодала или ко двору короля в качестве пажа. Прислуживая своим благодетелям, ребенок учился хорошим манерам, игре на музыкальных инструментах, пению, танцам, стихосложению, верховой езде, обращению с оружием. Юный паж должен был усвоить такие ценности, как доблесть, храбрость, стремление к славе, великодушие, бескорыстное поклонение даме. В 14–16 лет подросток становился оруженосцем, занимался разносторонней военной и физической подготовкой. В 18–21 год молодой человек после многочисленных испытаний посвящался в рыцари, в этот период священник обучал юного феодала богословию. К XIV в. рыцарство утратило влияние в обществе, но идеал рыцарского воспитания, включавший изучение французского языка, чтение литературы, игру в шахматы, сочинение и пение собственных стихов, игру на музыкальных инструментах, владение копьем, фехтование, езду верхом, плавание, еще долгое время оказывал значительное воздействие на воспитание в Европе (например, отразился в «теории воспитания джентльмена» Д. Локка).
Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. китайська цивілізація переживала кризу. Її наслідком стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.
Нарешті, 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581 – 618 рр.).
Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Останній імператор дому Суй Ян Ді був убитий змовниками і до влади доступилася династія Тан (618 – 907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви. А продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.
Династія Тан проводила активну завойовницьку зовнішню політику. Китай воював проти тюрків-кочівників і на початку VІІ ст. розгромив їх. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.
Помітні зрушення відбувалися тоді й у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру із цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Скрізь діяли водяні млини. З’явилися перші вироби із порцеляни.
Объяснение: