Відкрити головне меню
Знайти
Карбування
Мова
Завантажити PDF
гати
Редагувати
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чеканка (значення).
Карбування або чеканка (фр. Repoussé, нім. Treiben, англ. Repoussé and chasing) — технологічний процес оброблення металів тиском, що полягає у виготовленні малюнка, напису або зображення шляхом вибивання на пластині необхідного рельєфу. Карбування поділяють на площинне, об’ємне і по литву.
Ікона «Святий Дмитрій», золото, напівкоштовні камені, емаль, 12 ст. Берлін
Рельєф на листовому металі створюють за до спеціальних інструментів — чеканів і молотків, які виготовляють як з металу так і з деревини. Для карбувальних робіт застосовують метали і сплави яким властива висока пластичність срібло, золото, мідь, латунь, алюміній і сталь завтовшки від 0,2 до 1 мм.
Рельєф або малюнок карбують, поклавши лист металу на торець березового або липового пенька, на повсть, товсту гуму, брезентовий чи шкіряний мішок з дрібним піском, Для отримання вищого та більш деталізованого рельєфу лист бляхи закріплюють на смоляній суміші, шарі свинцю чи пластиліні. Техніка карбування застосовується при виготовленні декоративних плакеток, панно, посуду, різноманітних ювелірних прикрас тощо.
Внаслідок появи дешевих і ковких сплавів в 20 ст. з'явилася можливість створювати карбовані панно великих розмірів — монументальних декоративних композицій, що прикрасили фасади будівель, зали метрополітенів, інтер'єри суспільно важливих споруд і океанських лайнерів.
Хрест для релігійної ходи, Антіохія, 6 ст., фрагмент, Мюнхен, приватна збірка
Св. жони біля Гробу Господня, 12 ст., Візантія (Лувр )
Магдебурзькі ворота (Сігтунські) , храм Софії, Великий Новгород, 12 ст.
Верстат для карбування монет 19 століття
Див. також
Посилання
Остання зміна зроблена 5 місяців тому Ehlla
Вміст доступний на умовах CC BY-SA 3.0, якщо не вказано інше.
Політика конфіденційності Умови використанняСтаціонарний
В македонской армии появились следующие
военные новшества:
1)
Знаменитая македонская фаланга, представляющая
собой 16 тесно сомкнутых рядов пехоты. У воинов первых шести рядов имелись
копья разной длины. У первого ряда короткие, у второго длиннее, у третьего –еще
длиннее и т.д. Последний ряд имел копья длиной 6 метров. Таким образом,
македонская фаланга представляла собой мощную ощетинившуюся копьями армию.
2)
По правой и левой сторонам фаланги размещались
тяжеловооруженные конницы, на которых сражалась македонская знать.
3)
Для осады городов македоняне применяли осадные
башни. Кроме того, чтобы войти в город, они не скупились на подкуп. У них было
много золотых монет, которые чеканил их царь Филипп 2. Их монета называлась
филиппик.
4)
Мощный военный флот.
Подробнее - на -