Державне управління
• Створення Державної ради як головного знаряддя централізації країни та посилення адміністративного контролю.
• Реформа провінційного управління (зміцнення залежності від центру, боротьба з хабарництвом і беззаконням на місцях).
Військова справа
• Служба в армії стала довічною.
• Запроваджувався поділ країни на військові округи.
• Військовий набір проводився за мобілізаційними списками у військових округах.
• Для підготовки командного складу армії було засновано військову академію.
• Кількісний склад армії було збільшено зі 108 тис. до 278 тис. вояків.
Фінансова система
• Створення Придворної палати – спеціального відомства, якому були підпорядковані всі фінансові установи в державі.
• Проведення першого загального перепису населення і землеволодінь в австрійській монархії Габсбурґів із метою встановлення кількості платників податків та їх класифікація.
• Прийняття закону про запровадження загального прибуткового податку. Залучення до сплати податків привілейованих станів – дворянства і духовенства.
• Ліквідація внутрішніх мит та митних кордонів, зменшення розмірів мита на ввезення сировини, збільшення – на предмети розкоші й промислові вироби.
Промисловість
• Здійснення політики протекціонізму.
• Звільнення новостворюваних промислових підприємств від сплати податків на десять років.
• Заборона вивозу за кордон сировини, необхідної для вітчизняних товаровиробників.
Сільське господарство
1766 р. – для Чехії було видано указ про надання селянам права викупу у власність їхніх наділів, пізніше поширений на інші провінції держави.
1771 р. – створено спеціальну комісію для вивчення стосунків між селянами і поміщиками, урегулювання і зменшення селянських повинностей.
1774–1775 рр. – для різних провінцій держави було видано «патенти про панщину», які обмежували її трьома днями на тиждень, визначали б викупу повинностей або заміни натуральних повинностей грошима.
Законодавство і судочинство
1749 р. – розпочато відокремлення судової влади від адміністративної.
1752 р. – створено окреме відомство, яке стало вищою судовою інстанцією в монархії австрійських Габсбурґів.
1753 р. – розпочато створення загального цивільного зводу законів, який мав замінити місцеве звичаєве право (набув чинності з 1768 р. і дістав назву «Терезіанський кодекс»).
• Видано кодекс судочинства, закладено основи торгового і вексельного права.
1768 р. – видано новий звід законів карного права («Терезіанська Немезіда»). Суттєво скоротилося застосування тортур, а з 1776 р. їх було взагалі заборонено. Для того щоб не утримувати злочинців за рахунок держави, в’язниці перетворювали на ткацькі підприємства.
Релігія і церква
• Залишаючись ревною католичкою, Марія Терезія обмежила вплив католицької церкви на суспільне життя.
• Замість церковної було запроваджено державну цензуру.
• Університети було звільнено від впливу єзуїтів.
Освіта
• В австрійській монархії Габсбурґів (одній із перших у світі) розпочалося створення державної системи освіти. Кількість безкоштовних початкових шкіл для простого народу із навчанням рідною мовою досягла шести тисяч.
• Створювалися університети, вищі школи малювання, живопису та архітектури, гірнича і торговельна академії у Відні тощо.
• Реформувалися гімназії, засновувалися спеціальні технічні та сільськогосподарські училища, ремісничі та технічні школи.
• У Празі та Інсбруці було засновано публічні бібліотеки, у Відні та Граці – обсерваторії.
Объяснение:
Державне управління
• Створення Державної ради як головного знаряддя централізації країни та посилення адміністративного контролю.
• Реформа провінційного управління (зміцнення залежності від центру, боротьба з хабарництвом і беззаконням на місцях).
Військова справа
• Служба в армії стала довічною.
• Запроваджувався поділ країни на військові округи.
• Військовий набір проводився за мобілізаційними списками у військових округах.
• Для підготовки командного складу армії було засновано військову академію.
• Кількісний склад армії було збільшено зі 108 тис. до 278 тис. вояків.
Фінансова система
• Створення Придворної палати – спеціального відомства, якому були підпорядковані всі фінансові установи в державі.
• Проведення першого загального перепису населення і землеволодінь в австрійській монархії Габсбурґів із метою встановлення кількості платників податків та їх класифікація.
• Прийняття закону про запровадження загального прибуткового податку. Залучення до сплати податків привілейованих станів – дворянства і духовенства.
• Ліквідація внутрішніх мит та митних кордонів, зменшення розмірів мита на ввезення сировини, збільшення – на предмети розкоші й промислові вироби.
Промисловість
• Здійснення політики протекціонізму.
• Звільнення новостворюваних промислових підприємств від сплати податків на десять років.
• Заборона вивозу за кордон сировини, необхідної для вітчизняних товаровиробників.
Сільське господарство
1766 р. – для Чехії було видано указ про надання селянам права викупу у власність їхніх наділів, пізніше поширений на інші провінції держави.
1771 р. – створено спеціальну комісію для вивчення стосунків між селянами і поміщиками, урегулювання і зменшення селянських повинностей.
1774–1775 рр. – для різних провінцій держави було видано «патенти про панщину», які обмежували її трьома днями на тиждень, визначали б викупу повинностей або заміни натуральних повинностей грошима.
Законодавство і судочинство
1749 р. – розпочато відокремлення судової влади від адміністративної.
1752 р. – створено окреме відомство, яке стало вищою судовою інстанцією в монархії австрійських Габсбурґів.
1753 р. – розпочато створення загального цивільного зводу законів, який мав замінити місцеве звичаєве право (набув чинності з 1768 р. і дістав назву «Терезіанський кодекс»).
• Видано кодекс судочинства, закладено основи торгового і вексельного права.
1768 р. – видано новий звід законів карного права («Терезіанська Немезіда»). Суттєво скоротилося застосування тортур, а з 1776 р. їх було взагалі заборонено. Для того щоб не утримувати злочинців за рахунок держави, в’язниці перетворювали на ткацькі підприємства.
Релігія і церква
• Залишаючись ревною католичкою, Марія Терезія обмежила вплив католицької церкви на суспільне життя.
• Замість церковної було запроваджено державну цензуру.
• Університети було звільнено від впливу єзуїтів.
Освіта
• В австрійській монархії Габсбурґів (одній із перших у світі) розпочалося створення державної системи освіти. Кількість безкоштовних початкових шкіл для простого народу із навчанням рідною мовою досягла шести тисяч.
• Створювалися університети, вищі школи малювання, живопису та архітектури, гірнича і торговельна академії у Відні тощо.
• Реформувалися гімназії, засновувалися спеціальні технічні та сільськогосподарські училища, ремісничі та технічні школи.
• У Празі та Інсбруці було засновано публічні бібліотеки, у Відні та Граці – обсерваторії.
Объяснение:
Книгодрукування виникло не відразу, його винахідники використовували вже існуючі технології. Дві основи книгодрукування – набір і друкарський процес – були відомі з давніх часів. Але щоб зробити революцію в світі комунікацій, необхідна була оптимальна технологія. І творцем цієї технології став німецький винахідник Йоганн Гуттенберг. Не дивлячись на всю простоту, що здається, ця геніальна ідея привела до великих результатів.
Заслуга Гутенберга полягала в тому, що він здогадався відливати окремі букви, із яких почав складати слова. Придумав, як їх фіксувати, щоб вони не розпадалися, винайшов прес для друку, спеціальну фарбу і багато іншого. Саме він зумів знайти якнайкращі технічні форми втілення ідей, які частково висловлювалися до нього. Таким чином, Гутенберг узагальнив і систематизував винаходи, що існували до нього. Втіливши на практиці ідею друкування книг, він явив світу перші, причому відразу ж досконалі зразки видань.
Своєрідним поштовхом до розповсюдження книгодрукування в Європі стало зруйнування Майнца і вигнання його жителів у 1462 р. Адольфом фон Нассау. Багато хто з підмайстрів та учнів Гутенберга розбрівся різними містами Європи, засновуючи там друкарні і навчаючи майстерності книговидання нові покоління першодрукарів. Винахід Гутенберга дуже швидко набув широкого розповсюдження: Італія – 1464 р.; Німеччина – 1450 р.; Франція –1470 p.; Голландія – 1473 p.; Угорщина – 1473 p.; Іспанія – 1474 p.; Англія – 1480 p.; Данія – 1482 p.; Португалія – 1484 p.; Австрія – 1492 р. Щодо слов’янських народів, то найшвидше друкарство запроваджувалося в тих країнах, які найбільше стикалися з Європою і, зокрема, Німеччиною: чехи – 1478 р., українці – 1491 p., серби-чорногорці – 1493 p., поляки – кін. XV ст., білоруси – 1517 p., росіяни –1564 p., болгари – 1641 р.
Сучасники Гутенберга не могли передбачати, що винахід книгодрукування складе собою еру, із якою почнеться нова історія.
Наслідки винаходу книгодрукування незліченні. Рукописні книги змінилися друкарськими. Ціни на книги негайно ж знизилися на 4/5 проти колишньої їх ринкової вартості. Перші друкарі, що трудилися біля друкарських верстатів, були піонерами цивілізації – всі вони придбали право на вічну вдячність за послуги, надані ними освіті людства. Дешеві книги, віддруковані, як тоді висловлювалися, manu stannea (олов’яною рукою), породили масу читачів. Із винаходом книгодрукування автор міг поширювати свої ідеї і говорити з освіченим класом абсолютно вільно, не обмежуючись часом і місцем. Друкарська книга рятує автора від забуття, тому що вона друкується у декількох сотнях і тисячах примірників.
Объяснение:
вибери з цього основне
Объяснение: