ответ:Ренесансна архітектура — період розвитку архітектури в європейських країнах з початку XV до початку XVII століття, в загальному перебігу Ренесансу та розвитку основ духовної і матеріальної культури Стародавньої Греції і Риму. Цей період є переломним моментом в історії західноєвропейської архітектури, особливо по відношенню до попереднього архітектурного стилю, до готики. Готика, на відміну від архітектури Відродження, шукала натхнення у власній інтерпретації мистецтва стародавнього Риму.
Объяснение:
Особливе значення в цьому напрямку надається формам античної архітектури, а це — симетрія, пропорціонування, геометрії і порядку складових частин, про що наочно свідчать випадково збережені зразки давньоримської архітектури. Складна пропорція середньовічних будівель змінюється впорядкованим розташуванням колон, пілястр і одвірок, на зміну несиметричним контурам приходить півколо арки, півсфера купола, ніші, едікули. Архітектура знову стає ордерною (втраченою в архітектурі Візантійської імперії), як то було в добу античності.
Розвиток архітектури Відродження обумовив нововведення у використанні будівельних технік і матеріалів, до розвитку архітектурної лексики. Важливо відзначити, що рух відродження характеризується відходом від анонімності ремісників і появою персонального стилю у архітекторів. Насправді, і романські, і готичні споруди вже мали риси індивідуальної манери майстрів, що їх проєктували і будували. Але настанова працювати для Бога, котрий все бачить і все знає, обумовила масову відмову майстрів і будівельників від підписів під власними творіннями (імена середньовічних майстрів заносили в літописи надто рідко і знайдені в архівах лише через століття). Тоді як твори доби Відродження, навіть невеликі будівлі або просто проєкти, були акуратно задокументовані з моментів самої своєї появи. Майстри Відродження також працюють для Бога, а також і для власної слави, що обумовило повертання підписів в творчість.
Першим представником цього напряму можна назвати Філіппо Брунеллескі, котрий працював у Флоренції, в місті Тоскані, де розпочався напрям відродження античності. Потім воно поширилося в інші італійські міста, а також в країни за Альпами — Францію, Німеччину, Англію, Польщу і Україну в її складі та небагате коло інших західноєвропейських країни. Низка країн Азії і Африки ніколи не проходили етапу відродження (особливо мусульманські і азійські) серед них Росія (тоді Московія), Монголія, Китай, Японія, Індія, колонії в Америці.
Земские соборы включали членов Освящённого собора( епископы, архиепископы и др. во главе с митрополитом), боярской думы, "государева двора". На З. с. рассматривались важн. общегос. вопросы.
Касаемо органов на Западе: Складывание этой относительно централизованной формы феодального государства было связано с ростом городов, товарного производства и обмена, с изменениями вследствие этого форм эксплуатации крестьянства, с обострением на этой почве классовой борьбы в деревне, а также борьбы внутри класса феодалов и противоречий последних с городским сословием. Главной опорой Сословной монархии были в большинстве стран низшие и средние слои класса феодалов, нуждавшиеся в сильном государственном аппарате для более эффективной эксплуатации крестьян и защиты от притеснений крупных феодалов.