Объяснение:
Учёных и археологов всего мира всегда интересовали гробницы египетских фараонов, так как в них можно было найти много ценных и интересных для науки предметов. Однако погребения фараонов Древнего и Среднего царства были разграблены полностью. Долгое время не удавалось обнаружить ни одной целой царской гробницы времён Нового царства. Таким образом, подлинная обстановка царских погребений древнего Египта все ещё оставалась неизвестной.
Открытие в 1922 году гробницы Тутанхамона было одним из волнующих археологических приключений XX века и большим событием в египтологии.
Однажды известный археолог Говард Картер случайно приехал в Луксор и узнал, что на западном склоне горы, возвышающейся над Долиной царей, обнаружена неизвестная до того гробница. Шайки грабителей, пользуясь тем, что во время войны труднее стало поддерживать порядок, активизировались и бесцеремонно шарили по Фиванскому некрополю.
Глубокой ночью Г. Картер вместе с вооружёнными рабочими поднялся на шестисот-метровую гору, где незадолго до того сражались конкуренты. Здесь он увидел верёвку. Она круто спускалась по отвесному склону. Снизу доносились приглушённые звуки. Там лихорадочно работали грабители. Отвязав их верёвку и привязав свою, Г. Картер, недолго думая, соскользнул по ней на дно узкой расщелины, где находился вход в гробницу. Не теряя присутствия духа, Г. Картер предложил грабителям либо немедленно убраться, либо остаться здесь, потому что верёвку в случае отказа он уберёт. До гребня скалы было 43 м, а до дна долины — 73. Грабителям ничего не оставалось, как уступить.
ответ:
план маунтбеттена — план розділу британських колоніальних володінь на півострові індостан. був запропонований останнім віце-королем індії луїсом маунтбеттеном.
объяснение:
план був викладений в заяві британського уряду від 3 червня 1947 року. згодом план маунтбеттена був затверджений королем великої британії георгом vi як закон про незалежність індії
згідно з планом на місці британської індії створювалася держава індусів — індійський союз і мусульманська держава пакистан, їм обом надавалися права британських домініонів.
кожному з індійських князівств надавалося право прийняти самостійне рішення про входження в одну з нових держав або ж право залишитися в колишньому статусі.
ПОЛІТИКА
Про союз Сталіна і Гітлера. Фатальний серпень 1939 року
22 серпня 2017, 20:50
Олена Риковцева
Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В'ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору
Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В'ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору
Дивитись коментарі
Кожного року у серпні історики згадують пакт Молотова-Ріббентропа: як так вийшло, що у 1939 році все таки зійшлись Сталін із Гітлером, чи було це необхідним? Чи мав Сталін рацію, коли він пішов на цю угоду? Чи змінився б хід історії, якщо б Сталін не підписував би угоди із нацистською Німеччиною? Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода поділився своїми міркуваннями російський журналіст Леонід Млечін.
Російський журналіст Леонід Млечін
Російський журналіст Леонід Млечін
– Сталіна звеличують, вважають укладення пакту дуже мудрим вчинком. Він, мовляв, відклав війну і дав підготуватися. Та ми повинні зафіксувати, що ні, він, навпаки, не дозволив у більш вигідних умовах протистояти нацистській Німеччині.
Якби Сталін у 1939 році відмовив Гітлеру в підтримці, якби Сталін твердо виступив на стороні Польщі, можливо, Гітлер не наважився б напасти на Польщу
Якби Сталін у 1939 році відмовив Гітлеру в підтримці, якби Сталін твердо виступив на стороні Польщі, можливо, Гітлер не наважився б напасти на Польщу.
А якби він не зважився напасти на Польщу, як би він потім напав на Радянський Союз?
Вся історія могла б піти інакше, якби радянські керівники керувалися здоровим глуздом. Але цього не було
Військова кампанія в Польщі тривала три тижні – це було стільки, скільки потрібно було Червоній армії для того, щоб розвернутися. Значить, перш ніж напасти на нас, він повинен був подолати територію Польщі. Тобто, вся історія могла б піти інакше, якби радянські керівники в ту пору були в змозі тверезо оцінювати те, що відбувається, якщо б вони керувалися здоровим глуздом. Але цього не було. Объяснение: