Особливості розвитку культури українських земель у другій половині XIV — XV ст. Культура українських земель у другій половині XIV — XV ст. розвивалась у суперечливих умовах. Безпосередній вплив на неї мали політичні, суспільні та господарські відносини.
Так, українські землі потрапили під владу іноземних держав — Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії та Московської держави. У кожній із них умови розвитку культури були різними. До позитивних наслідків цього процесу можна віднести те, що культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли ідеї гуманізму та Відродження. Проте українська культура не запозичувала якісь ідеї повністю, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі давньоруської спадщини. У результаті створювалися справжні шедеври світового рівня, що мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, у яких не було власної вищої школи, отримали можливість навчатися в європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.
У другій половині XIV — XV ст. почалася активна експансія (розширення впливу) католицької церкви, особливо в Галичині та на Поділлі, що перетворило українські землі на арену протистояння між католиками й православними. Православна церква, що втрачала підтримку держави, могла спертися лише на власний народ.
Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси.
Руйнівними для українських культурних надбань були набіги татар та турків, які знищували архітектурні пам’ятки, книги, а головне — людей, що їх створювали. Водночас небезпека й завзята боротьба надихали нових митців на творчість. Удосконалювалися оборонні споруди, розвивалося воєнне мистецтво, створювалися літературні твори, складалися думи й пісні.
Таким чином, навіть за загальних несприятливих умов відбувався процес становлення та розвитку української культури, яка дедалі більше набувала рис самобутності.
ответ:
у xiv—xvi ст. українські магнати поступово сполонізувалися. селянство, потрапивши в кріпацьку неволю, було неспроможним захистити національну культуру. єдиними, хто вів нерівну боротьбу із загарбниками за розвиток рідної школи, православної церкви, мови, письменства, мистецтва, були міщанство і дрібне боярство. завдяки їм зросла зацікавленість українців своєю історією, культурою, наукою. пробудження національної самосвідомості доповнювалося поширенням ідей гуманізму епохи відродження. їх вели українці, які навчалися в закордонах університетах.
зокрема, в краківському університеті вихідці з україни студіювали з часу його заснування. лише в xv—xvi ст. тут здобули освіту 800 українців. училися вихідці з українських земель у знаменитій паризькій сорбонні, університетах німеччини та італії. так, у списках падуанського університету xvii ст. було понад 2 тис. українців.
объяснение:
Алекса́ндр Миха́йлович Василе́вский (18 [30] сентября 1895, село Новая Гольчиха, Кинешемский уезд, Костромская губерния, Российская империя — 5 декабря 1977, Москва, СССР) — советский полководец, Маршал Советского Союза (1943), начальник Генерального штаба, член Ставки Верховного Главнокомандования, главнокомандующий Главным командованием советских войск на Дальнем Востоке, министр Вооружённых сил СССР и военный министр СССР. Член ЦК КПСС (1952—1961).
В годы Великой Отечественной войны в должности начальника Генерального штаба (1942—1945) принимал деятельное участие в разработке и осуществлении практически всех крупных операций на советско-германском фронте.
С 20 февраля по 26 апреля 1945 года командовал 3-м Белорусским фронтом РККА ВС СССР, руководил штурмом города и крепости Кёнигсберг (6—9 апреля 1945 года).
Во второй половине 1945 года являлся главнокомандующим советскими войсками на Дальнем Востоке в войне с Японией. Один из крупнейших полководцев Второй мировой войны. Известен также тем, что является единственным военачальником Великой Отечественной войны, формально не потерпевшим ни одного поражения.
В 1949—1953 годах — Министр вооружённых сил и Военный министр СССР.
Объяснение:
Ждём в следующий раз!