У кінці XIII століття Русь розвинулася дуже сильно. У більшості міст була освоєно і розвинено зодчество, літопис, іконопис. Так само я хочу показати, що Русь багато що взяла від Візантії (релігію, літопис, священні церковні книги, іконопис),але при цьому, вона піднесла це по своєму, у всьому, що створював народ Русі відчувався її дух, настрій, почуття. Російський народ зміг внести у все, що було ним створено частинку себе, таку неповторну, і рідну для нас. Так само я хочу показати, що культура народу є частиною його історії. Це все те, що було створено розумом, талантом, рукоділлям народу і те, що досі передається з покоління в покоління, все, що виражає його духовну суть. Погляд на мир, природу, людські відносини і відносини між людиною і богом.
объединение булгарских племён (632-671 года), возникшее в степях Восточной Европы. Основная территория располагалась в причерноморских и азовских степях. Территория Болгарского союза не имела чётких границ и простиралась от Нижнего Дона до предгорий Кубани и от Тамани до междуречья Кумы и Восточного Маныча. Основу объединения составило булгарское племя кутригуры, которому удалось освободиться от власти аваров, чьё могущество было подорвано неудачной попыткой захвата Константинополя 662 год.Третий сын Кубрата — Аспарух со своей ордой ушёл на Дунай и ок. 680, остановившись в районе нижнего Дуная, создал Болгарское царство. Местные славянские племена попали под владычество булгар. С течением времени булгары слились со славянами, и из смешения Аспаруховых булгар и вошедших в его состав различных славянских и остатков фракийских племен сложилась болгарская нация.По преданию, после смерти Кубрата территорию Великой Болгарии поделили пятеро его сыновей: Батбаян, Котраг, Аспарух, Кубер, Альцек. Каждый из сыновей Кубрата возглавил свою собственную орду, и ни у кого из них в отдельности не достало сил, чтобы соперничать с хазарами. В ходе столкновения с хазарами, последовавшего в 660-е гг., Великая Болгария прекратила своё существование.
Объяснение:
Уж повер мне это кратко.