ответ: Імператор Константин зрозумів, що церковну організацію та авторитет християнства можна використати для зміцнення своєї влади. Він повернув християнам церковне майно, конфісковане його попередником, звільнив християнських священиків від сплати податків тавійськової служби, проголосив свободу молитовних зібрань. Сам імператор святкував і християнські, й традиційні римські свята. У 325 р. в місті Нікея було скликано собор (зібрання) єпископів Заходу та Сходу. У ньому взяв участь і сам імператор, аби піднести його значення. Було затверджено Символ віри - короткий і точний виклад основних християнських істин. Найважливіше в ньому було те, що єдиний Бог виступає в трьох рівних проявах - Бога-Отця, Бога-Сина (Ісуса Христа) і Бога-Духа Святого, які разом становлять Святу Трійцю. Рішення Нікейського собору сприяли остаточному оформленню християнської церкви - громади єдиновірців, людей, які сповідують одну віру. Було запроваджено семиденний тиждень замість звичного для римлян восьмиденного. Сьомий день вважався днем молитов та зібрань, днем відпочинку. Були оформлені перші рукописи Біблії. за імператора Феодосія (379-395 рр.) запровадили обов’язкове християнське віросповідування для всіх римських громадян. Так християнство стало єдиною державною релігією Римської імперії. Язичницькі храми почали руйнувати, статуї римських богів нищити.
Объяснение:
Междоусобная война на Руси (1146—1154) — борьба за власть в Киевскоми других княжествах, от смерти Всеволода Ольговича до смерти Изяслава Мстиславича. Основным соперником Изяслава выступал младший брат его отца, Юрий Долгорукий, который, хотя и имел преимущественное право наследования перед племянником, смог окончательно утвердиться в Киеве только после его смерти (и смерти Вячеслава Владимировича, своего старшего брата).В 1013 году Святополк I Окаянный туровский, пользуясь близостью своих владений к Польше, составил заговор со своим тестем польским князем Болеславом I против Владимира Святославича, но заговор был раскрыт, Святополк заточён в Киеве.
В 1014 году Ярослав отказался от ежегодной переправки в Киев 2000 гривен (2/3 новгородских даней) и нанял два отряда варягов во главе с Эймундом и Рагнаром, в ответ на что Владимир Святой начал подготовку к большому карательному походу на Новгород.
После смерти в 1015 году Владимира Борис Владимирович, возвращавшийся с войском из похода на печенегов, отказался от борьбы против Святополка, признал его киевским князем и вскоре погиб (по различным версиям, был убит людьми Святополка или варяжскими наёмниками Ярослава). Также был убит Глеб Владимирович, а Святослав Владимирович бежал в Чехию, на родину своей матери, но также был настигнут убийцами.