Надзвичайно було розвинене ковальство. Археологи твердять,що в руських землях ковалі виготовляли із заліза 150 різних виробів - знаряддя праці,ремісничі інструменти,зброю, предмети хатнього начиння. Майстри ковальської справи досконало володіли різними обробки заліза : куванням, зварюванням,обточуванням, поліруванням тощо.
Вичинка шкіри волів і коней, з якої шили взуття, була відома у Русі під назвою чинбарство.
Вичинка шкіри овець для одержання овчини називалася кушнірством.
Поважною справою було гончарство. Гончарі виробляли з глини безліч речей, зокрема іграшки. А від X-XI ст. навчилися виготовляти кераміку,вкриту поливою.
Чимало речей для господарства виготовляли плетінням. Як сировину використовували лозу, верболіз,хвойну та добову скіпку, коріння ялини, сосни, кору дерев - молодої липи та берези тощо.
Ткацтво - чи не найдавніше ремесло. Слов'янські жінки виготовляли із конопель і льону тканини спочатку для власного вжитку,а з IX-X ст. а вже й на продаж.
Бондарство відоме в Україні-Русі вже в X ст. Бондарі виготовляли місткий посуд: діжі,барила, відра,коновки, балії,дійниці та ін. Майстри, крім звичайних теслярський інструментів, користувалися спеціальними рубанками, фуганками, циркулями, лінійками,кривим стругом.
Ғылыми-техникалық революция (ҒТР) деп атаған құбылыс ғылымды қоғамдық өндірістің жетекші даму факторына айналдыру негізінде өндіргіштік күштердің түбегейлі, сапалы қайта құру болып табылады. Ол адамзат тарихында ғылым мен техника пайда болғаннан бері өндіргіш күштерді ұдайы жетілдіруге себепші болған ғылыми-техникалық революция дегеніміз- белгілі бір уақыт аралығында дамудың жаңа сатысына көтерілуге себепші болған сапалық өзгерістердің жедел қарқынмен жүруі. Дүниежүзі аймақтары мен елдердің ҒТР дамуы түрліше деңгейде өтуде. Жоғары дамыған елдерде XX ғасырдың 80-90 жылдардан бастап ҒТР-дің дәстүрлі үлгісінен басқа қазіргі заман тармағы дүниеге келді. Дәстүрлі ҒТР өндіріс пен адамзаттың жаңа тауарларға, технологиялар мен қызмет түрлеріне деген сұранысын қамтамасыз етеді. Жаңа үлгінің басты мақсаты дәстүрлі ҒТР-дің дәстүрлі үлгісінен басқа қазіргі заманғы тармағы дүниеге келді. Дәстүрлі ҒТР өндіріс пен адамзаттың жаңа тауарларға, технология мен қызмет түрлеріне деген сұраныс қамтамасы етеді. Жаңа үлгінің басты мақсаты дәстүрлі ҒТР-дің адамның өмір сүру ортасы мен денсаулығына тигізетін кері әсерінің орнын толтыру немесе жою болып табылады. Адам өмірін қорғауға бағытталған бұл шаралар өте мол қаржыны қажет өте мол қаржыны қажет еткендіктен, таралу ауқымы бірнеше елдің аумағынан аспай отыр.
Відповідь:
БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910)
Письменник, педагог, мовознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч. Народився на хуторі Вільховий Яр на Харківщині в родині відставного офіцера. Навчався в Харківському реальному училищі, де сформувалися його суспільно-політичні погляди. Саме тоді під впливом «Кобзаря» юнак починає збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та інші фольклорні матеріали. 29 грудня 1879 р. за розповсюдження нелегальної літератури Грінченка виключили з училища. У 1881 р. він склав вступний екзамен до екстернатури Харківського університету. У цей же період учителював у школах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Пізніше працював у Чернігівському земстві, організував видання українською мовою дешевих книжок для народу.
Грінченко залишив по собі значну літературно-наукову спадщину - збірки поезій, перекладів творів світової літератури, етнографічні та фольклорні матеріали, навчальні посібники.
ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ (1836-1900)
У 1873 р. був серед ініціаторів заснування у Львові Літературно-наукового товариства ім. Шевченка. О. Кониський написав двотомну біографію Т. Шевченка, численні поезії й прозові твори, у яких порушив питання національного відродження України. Він є автором слів так званого духовного гімну України «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), музику до якого написав М. Лисенко. І сьогодні цей музичний твір виконують у нашій державі під час офіційних урочистостей, зокрема інавгурації Президента України.
Пояснення: