1. Куртуазна література — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.
2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади. Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.
Объяснение:
Сюжет
Объяснение:
Традиционный сюжет
Артур был первым сыном короля Утера Пендрагона и наследником престола. Однако это были очень беспокойные времена, и Мерлин, мудрый волшебник, посоветовал, чтобы ребенок Артур был воспитан в тайном месте и чтобы никто не знал его истинной личности. Артура воспитывали его приемный отец сэр Эктор и сын Кей.
Как и опасался Мерлин, после смерти короля Утера разгорелся большой конфликт по поводу того, кто станет следующим королем. Мерлин использовал свою магию, чтобы поместить меч в камень. На мече золотыми буквами были написаны следующие слова: «тот, кто вытащит этот меч из этого камня, будет по праву рожденным королем всей Англии». Это был турнир, в котором Кей был достаточно взрослым, чтобы принять участие вместе с сэром Эктором и Артуром, сопровождавшими его. Конечно, все претенденты на трон по очереди пытались вытащить меч, но ни один из них не смог добиться успеха. Артур совершенно случайно вытащил меч, чтобы другой мог использовать его на турнире. После этого он стал королем.
Он собрал вокруг себя рыцарей, среди которых были сэр Агравейн, сэр Багдемагус, сэр Бедивер, сэр Борс, сэр Бреунор, сэр Калогренант, сэр Карадок, сэр Дагонет, сэр Динадан, сэр Эктор, сэр Элиан Белый, сэр Эрек, сэр Гахерис, сэр Галахад, сэр Гарет, сэр Герейнт, сэр Грифлет, сэр Гектор де Марис, сэр Хоэль, сэр Кей, сэр Ламорак, сэр Ланселот, сэр Леодегранс, сэр Лайонел, сэр Лионель, сэр Лукан, сэр Малеагант, сэр Мархаус, сэр Паламед, сэр Пеллеас, сэр Пеллинор, сэр Персиваль, сэр Сафир, сэр Саграмор, сэр Сегварид, сэр Тор, сэр Уриенс, сэр Ивейн и Сэр Ивейн Бастард. Вместе с рыцарями Круглого стола Король Артур сражался против саксов, которые с тех пор, как римляне покинули Британию, медленно, но верно захватывали страну. После многих великих сражений и огромной победы на горе Бадон продвижение саксов было остановлено.
База Артура находилась в месте под названием Камелот. Здесь он построил крепкий замок. Его рыцари встретились за круглым столом. Они совершали рыцарские поступки, например попавших в беду девушек и сражались с диковинными чудовищами. Они также искали потерянное сокровище, которое, как они верили, излечит все болезни — «поиск Святого Грааля».
Под руководством Мерлина, Артур получил волшебный меч от Владычицы Озера. Этот меч назывался «Экскалибур», и этим оружием он побеждал многих врагов.
Королева Гвиневра, прекрасная жена Артура, привнесла в эту историю романтику, в то время как его столь же красивая сводная сестра Морган ле Фей добавила темную сторону.
К несчастью, когда в стране воцарился мир, дела при дворе Камелота пошли совсем плохо, и разразилась гражданская война. В битве при Камланне, Артур и Мордред (предательский племянник Артура и сын колдуньи Морган ле Фей) были смертельно ранены. Умирая, Король Артур велел сэру Бедиверу вернуть Экскалибур Владычице Озера. Затем тело Артура погрузили в лодку и спустили вниз по реке к острову Авалон. Там его раны обрабатывали три таинственные Девы. Его тело так и не было найдено, и многие говорят, что он покоится под холмом со всеми своими рыцарями, готовыми снова выступить и страну.