сторія української мови веде свій початок від праслов'янської мовної єдності (до VI ст. н. е.). Писемність на східнослов'янських землях існує ще до запровадження християнства (свідчення Костянтина (Кирила) Філософа; висновки болгарського проповідника і письменника Чорноризця Храбра). Про існування писемності на Русі свідчать також договори з греками, писані руською мовою 911 і 944 рр., тексти яких вміщено в "Повісті временних літ". Літописець зазначив, що в руських послів були грамоти, підписані князем.
Основою багатьох слов"янських алфавітів, зокрема й давньоруського, стала кирилиця. Підгрунтям літературної мови Київської Русі були живі давньоруські говори. Давньоруська мова почала вироблятися протягом VI-X ст. із праслов"янської і запроваджувалася в усному, згодом і писемному варіантах задовго до запровадження християнства.
Розвиток письменства Київської Русі припадає на кінець X — середину XIII ст. Для всього православного півдня й сходу Європи єдиними були біблійна, богослужбова, проповідницька, агіографічна, церковноісторична, природничо-наукова та часткова світська історіографічна й повістева літератури.
Перекладне мистецтво в часи Київської Русі досягло високого рівня. У Київській Русі під впливом цієї літератури та в основі власної усної словесності розвиваються оригінальне літописання, проповідництво, оригінальне агіографія і паломницьке письменство.
У процесі християнизації на Русі поширюється книжна церковно-слов'янська мова. Впродовж доволі тривалого часу вона співіснувала з давньоруською. До XVIII ст. церковнослов'янська мова була засобом міжслов'янського літературного спілкування.
У складних і суперечливих умовах відбувався подальший розвиток культури української літературної мови, на що вплинуло виникнення козацтва та заснування Запорізької Січі як форми української державності.
У XV-XVI ст. на території Великого князівства Литовського цей різновид літературної мови виробився в своєрідну українсько-білоруську чи білорусько-українську писемну мову. Українська література названого періоду вдається також до грецької, латинської, польської мов. Однак морфологічна структура української мови свідчить про закріплення в ній наявних ще в давньоруський період форм; активно функціонують давні короткі форми прикметників. Основу словникового складу української мови становить південнослов'янська лексична спадщина.
Виникнення на початку XIX ст. нової української літературної мови переважно на народній основі сприяє відборові виражальних засобів на всіх рівнях мовної структури. Літературна мова відбиває постійні процеси словотворення. Відбувається активний обмін лексикою різних діалектних масивів, чому сприяє видання словників української мови. У другій половині XIX ст гається помітне протистояння літературної мови й народних говорів, що є характерним для кожної розвиненої національної мови.
Нині в українській науці систематизовано і узагальнено теоретичні проблеми історії української мови, переосмислено основі напрями становлення та історичного розвитку української фонетики, лексики, фразеології, граматики; узагальнено здобутки історичної україністики, славістики та індоєвропеїстики з вищезазначених питань.
Усі ці проблеми, напрями та особливості, могутній науковий доробок учених кількох поколінь, а головне — космічне багатство української писемності та мови, історія яких сягає далекої глибини сивих . Це — пам'ятки давньоруської писемності, літописи, ізборники, енциклопедії, колективні та індивідуальні монографії, збірники наукових праць, навчальна література, посібники, овідники; словники; переклади мовами світу визначних творів української літератури; мовознавча та літературознавча періодика
Объяснение:
Тезисы «Уроки Второй мировой войны»
• Вторая мировая война была одним из самых крупных вооруженных конфликтов в истории, в которой участвовали 62 государства (а в мире было 73 государства) и 80% населения мира.
• Война затронула территорию Европы, Азии, Африки и конкретно территории 40 государств.
• Вторая мировая война унесла от 60 до 65 миллионов человек, 27 миллионов человек из которых погибли на фронте.
• За годы Второй мировой войны мир потратил 4 триллиона долларов, что заставляло около 70% национального дохода стран-участниц войны.
• Вторая мировая война принесла масштабные разрушения городов и памятников истории и культуры, полное уничтожение населенных пунктов, бедствия, голод.
• Вторая мировой война показала, что фашистская и нацистская идеологии преступны и запрещены во всем мире.
• В мировой политике роль Европы ослабла, так как финансово страны Западной Европы находились на этапе разорения.
• Вторая мировая война усилала рост антиколониального движения, рост популярности социалистических и коммунистических режимов, в ходе чего независимость получили Вьетнам, Ливан, Индонезия,Сирия, Исландия и другие страны.
• Но вторая мировая война не стала примером для полного искоренения войны, так как сразу после нее появился новый тип войны – «Холодная война», которая разделила мир на капиталистический и социалистический блоки.
Объяснение:
Тези «Уроки Другої світової війни»
* Друга світова війна була одним з найбільших збройних конфліктів в історії, в якій брали участь 62 держави (а в світі було 73 держави) і 80% населення світу.
* Війна торкнулася території Європи, Азії, Африки і конкретно території 40 держав.
* Друга світова війна забрала від 60 до 65 мільйонів чоловік, 27 мільйонів чоловік з яких загинули на фронті.
* За роки Другої світової війни світ витратив 4 трильйони доларів, що змушувало близько 70% національного доходу країн-учасниць війни.
* Друга світова війна принесла масштабні руйнування міст і пам'яток історії та культури, повне знищення населених пунктів, лиха, голод.
* Друга світова війна показала, що фашистська і нацистська ідеології злочинні і заборонені в усьому світі.
* У світовій політиці роль Європи ослабла, так як фінансово країни Західної Європи перебували на етапі розорення.
* Друга світова війна посилювала зростання антиколоніального руху, зростання популярності соціалістичних і комуністичних режимів, в ході чого незалежність отримали В'єтнам, Ліван,Індонезія, Сирія, Ісландія та інші країни.
* Але Друга світова війна не стала прикладом для повного викорінення війни, так як відразу після неї з'явився новий тип війни « "Холодна війна", яка розділила світ на капіталістичний і соціалістичний блоки.
Невелика кімната з низькою
склепінчастою стелею. Крізь вузькі
вікна ледь пробиваються тонкі
промені сонячного світла. За довгим
столом сидять хлопчики різного
віку. Справний одяг видає дітей
забезпечених батьків — бідняків тут
точно немає. На чолі стола —
священик. Перед ним велика
рукописна книга, неподалік лежить
купка різок. Священик бубонить
молитви на латині. Діти механічно
повторюють услід за ним
незрозумілі слова. Триває заняття в
середньовічній церковній школі.
Объяснение: