Історія Рима, яка налічує майже три тисячі років, сповнена дивовижних подій. Викрадення сабінянок - один з багатьох історичних епізодів, який згодом перетворився на легенду.
Рим був неприступною фортецею, а римляни - суворими й войовничими людьми. Вони ревно охороняли свою землю, але більшість з них не мала ані дружин, ані дітей, а отже, у міста не було майбутнього.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський
Римський період всесвітньої історії
Легенда про викрадення сабінянок
Історія Рима, яка налічує майже три тисячі років, сповнена дивовижних подій. Викрадення сабінянок - один з багатьох історичних епізодів, який згодом перетворився на легенду.
Рим був неприступною фортецею, а римляни - суворими й войовничими людьми. Вони ревно охороняли свою землю, але більшість з них не мала ані дружин, ані дітей, а отже, у міста не було майбутнього.
І тоді цар Рима, Ромул, спорядив посольство до сусідніх народів, щоб висватати для римлян наречених, але сусіди не довіряли римлянам, вважали їх прибульцями, які невідомо звідки взялися, і ніхто не погоджувався віддати їм за дружин своїх дочок.
Тоді Ромул вдався до хитрощів. Він влаштував у Римі спортивні ігри та запросив на них сабінян - гірське плем’я, жінки якого славилися красою. Сабіняни прийняли за і прийшли в Рим. Багато хто привіз із собою дружин, дочок і сестер.
Коли ігри були в розпалі й сабіняни, не помічаючи нічого навколо, стежили за тим, що відбувається на арені, Ромул подав знак, знявши і знову надівши свій пурпуровий плащ. За цим знаком римляни підхопили на руки сабінянок і кинулися бігти. (Припускають, що саме тоді виник поширений досі звичай, за яким чоловік вносить наречену у свій будинок на руках). Дівчата кричали й опиралися, приголомшені сабіняни спробували відбити їх у викрадачів, але не змогли і змушені були повернутися додому, залишивши своїх дочок і сестер у Римі.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський
Римський період всесвітньої історії
Легенда про викрадення сабінянок
Історія Рима, яка налічує майже три тисячі років, сповнена дивовижних подій. Викрадення сабінянок - один з багатьох історичних епізодів, який згодом перетворився на легенду.
Рим був неприступною фортецею, а римляни - суворими й войовничими людьми. Вони ревно охороняли свою землю, але більшість з них не мала ані дружин, ані дітей, а отже, у міста не було майбутнього.
І тоді цар Рима, Ромул, спорядив посольство до сусідніх народів, щоб висватати для римлян наречених, але сусіди не довіряли римлянам, вважали їх прибульцями, які невідомо звідки взялися, і ніхто не погоджувався віддати їм за дружин своїх дочок.
Тоді Ромул вдався до хитрощів. Він влаштував у Римі спортивні ігри та запросив на них сабінян - гірське плем’я, жінки якого славилися красою. Сабіняни прийняли за і прийшли в Рим. Багато хто привіз із собою дружин, дочок і сестер.
Коли ігри були в розпалі й сабіняни, не помічаючи нічого навколо, стежили за тим, що відбувається на арені, Ромул подав знак, знявши і знову надівши свій пурпуровий плащ. За цим знаком римляни підхопили на руки сабінянок і кинулися бігти. (Припускають, що саме тоді виник поширений досі звичай, за яким чоловік вносить наречену у свій будинок на руках). Дівчата кричали й опиралися, приголомшені сабіняни спробували відбити їх у викрадачів, але не змогли і змушені були повернутися додому, залишивши своїх дочок і сестер у Римі.
Згодом жінки примирилися зі своєю долею та визнали римлян своїми чоловіками. Натомість розлючені сабіняни заприсяглися жорстоко покарати викрадачів. Сабінський цар Тіт Тацій зібрав військо і пішов на римлян війною. Натиск сабінян був такий потужний і стрімкий, що римлянам довелося відступити й сховатися за стінами Рима.
Сабінянки з жахом ігали, як їхні чоловіки б’ються з їхніми батьками та братами, тому ридали й заламували руки. Але дружина Ромула Герсілія, сама сабінянка, вигукнула: «Не час впадати у відчай! Ми повинні зупинити кровопролиття!». Жінки розпустили волосся на знак скорботи і, взявши на руки маленьких дітей, кинулися в саме пекло битви.
Викрадені дочки сабінян називали найніжнішими іменами і сабінян, і римлян. «Зупиніться! - кричали вони. - Краще зверніть свій гнів проти нас, бо ми - причина розбрату!». Противники розгубилися та опустили зброю.
Соотношение сил сторон к началу войны Япония Россия Россия (Дальний восток) Армия мирного времени 180 000 1 100 000 125 000—150 000 Вместе с резервистами 850 000 4 541 000 н/д Население (справочно) 46 млн. 141 млн. ~1 млн.
Вместе с тем, численность вооружённых сил России непосредственно на Дальнем Востоке (за Байкалом) составляла не более 150 тыс. человек, причём, с учётом того, что большая часть этих войск была связана охраной Транссиба, госграницы, крепостей. Непосредственно для активных операций было доступно около 60 тыс. человек. Распределение российских войск на Дальнем Востоке: около Владивостока — 45 тыс. человек; в Маньчжурии — 28,1 тыс. человек; гарнизон Порт-Артура — 22,5 тыс. человек; железнодорожные войска (охрана КВЖД) — 35 тыс. человек; крепостные войска (артиллерия, инженерные подразделения и телеграф) — 7,8 тыс. человек.
Соотношение сил русского и японского флотов в Жёлтом и Японском морях по типам кораблей в Жёлтом море
Типы кораблей Русская эскадра Японский в Порт-Артуре флот Эскадренные броненосцы 7 6 Броненосные крейсера 1 6 Большие бронепалубные крейсера 4 4 Малые бронепалубные крейсера 2 4 Минные крейсера и минные заградители 4 2 Мореходные канонерские лодки 7 2 Эскадренные миноносцы 22 19 Миноносцы 0 16
Следует отметить качественную разницу в снарядах, использовавшихся русским и японским флотами — содержание взрывчатых веществ в русских снарядах основных калибров (12, 8, 6 дюймов) было в 4—6 раз ниже. При этом мелинит, применявшийся в японских снарядах, по мощности взрыва примерно в 1,2 раза превосходил пироксилин, применявшийся в российских. Стоит также упомянуть про появление во Владивостоке к апрелю 1905 года первых 7 российских подводных лодок, которые хоть и не достигли существенных военных успехов, но всё же были важным сдерживающим фактором, существенно ограничившим в ходе войны действия японского флота в районе Владивостока и Амурского лимана.
ГУЛАГ - Главное управление исправительно-трудовых лагерей - трудовых поселений и мест заключения ЕЭС - Европейское Экономическое Сообщество «холодная война» -период военно-политического противостояния капиталистических и коммунистических стран десталинизация - процесс преодоления культа личности и ликвидации политической и идеологической системы номенклатура - систематизированный перечень материалов, конструкций и деталей, используемых на производстве, в котором каждому наименованию материала условно присвоено постоянное цифровое, буквенное или буквенно-цифровое обозначение, так называемый номенклатурный номер НАТО- это оборонный блок, или альянс, созданный после Второй мировой войны. ООН - организация объединеных наций
Історія Рима, яка налічує майже три тисячі років, сповнена дивовижних подій. Викрадення сабінянок - один з багатьох історичних епізодів, який згодом перетворився на легенду.
Рим був неприступною фортецею, а римляни - суворими й войовничими людьми. Вони ревно охороняли свою землю, але більшість з них не мала ані дружин, ані дітей, а отже, у міста не було майбутнього.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський
Римський період всесвітньої історії
Легенда про викрадення сабінянок
Історія Рима, яка налічує майже три тисячі років, сповнена дивовижних подій. Викрадення сабінянок - один з багатьох історичних епізодів, який згодом перетворився на легенду.
Рим був неприступною фортецею, а римляни - суворими й войовничими людьми. Вони ревно охороняли свою землю, але більшість з них не мала ані дружин, ані дітей, а отже, у міста не було майбутнього.
І тоді цар Рима, Ромул, спорядив посольство до сусідніх народів, щоб висватати для римлян наречених, але сусіди не довіряли римлянам, вважали їх прибульцями, які невідомо звідки взялися, і ніхто не погоджувався віддати їм за дружин своїх дочок.
Тоді Ромул вдався до хитрощів. Він влаштував у Римі спортивні ігри та запросив на них сабінян - гірське плем’я, жінки якого славилися красою. Сабіняни прийняли за і прийшли в Рим. Багато хто привіз із собою дружин, дочок і сестер.
Коли ігри були в розпалі й сабіняни, не помічаючи нічого навколо, стежили за тим, що відбувається на арені, Ромул подав знак, знявши і знову надівши свій пурпуровий плащ. За цим знаком римляни підхопили на руки сабінянок і кинулися бігти. (Припускають, що саме тоді виник поширений досі звичай, за яким чоловік вносить наречену у свій будинок на руках). Дівчата кричали й опиралися, приголомшені сабіняни спробували відбити їх у викрадачів, але не змогли і змушені були повернутися додому, залишивши своїх дочок і сестер у Римі.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Цікаві факти з історії давніх часів. 5-6 клас. Бандровський
Римський період всесвітньої історії
Легенда про викрадення сабінянок
Історія Рима, яка налічує майже три тисячі років, сповнена дивовижних подій. Викрадення сабінянок - один з багатьох історичних епізодів, який згодом перетворився на легенду.
Рим був неприступною фортецею, а римляни - суворими й войовничими людьми. Вони ревно охороняли свою землю, але більшість з них не мала ані дружин, ані дітей, а отже, у міста не було майбутнього.
І тоді цар Рима, Ромул, спорядив посольство до сусідніх народів, щоб висватати для римлян наречених, але сусіди не довіряли римлянам, вважали їх прибульцями, які невідомо звідки взялися, і ніхто не погоджувався віддати їм за дружин своїх дочок.
Тоді Ромул вдався до хитрощів. Він влаштував у Римі спортивні ігри та запросив на них сабінян - гірське плем’я, жінки якого славилися красою. Сабіняни прийняли за і прийшли в Рим. Багато хто привіз із собою дружин, дочок і сестер.
Коли ігри були в розпалі й сабіняни, не помічаючи нічого навколо, стежили за тим, що відбувається на арені, Ромул подав знак, знявши і знову надівши свій пурпуровий плащ. За цим знаком римляни підхопили на руки сабінянок і кинулися бігти. (Припускають, що саме тоді виник поширений досі звичай, за яким чоловік вносить наречену у свій будинок на руках). Дівчата кричали й опиралися, приголомшені сабіняни спробували відбити їх у викрадачів, але не змогли і змушені були повернутися додому, залишивши своїх дочок і сестер у Римі.
Згодом жінки примирилися зі своєю долею та визнали римлян своїми чоловіками. Натомість розлючені сабіняни заприсяглися жорстоко покарати викрадачів. Сабінський цар Тіт Тацій зібрав військо і пішов на римлян війною. Натиск сабінян був такий потужний і стрімкий, що римлянам довелося відступити й сховатися за стінами Рима.
Сабінянки з жахом ігали, як їхні чоловіки б’ються з їхніми батьками та братами, тому ридали й заламували руки. Але дружина Ромула Герсілія, сама сабінянка, вигукнула: «Не час впадати у відчай! Ми повинні зупинити кровопролиття!». Жінки розпустили волосся на знак скорботи і, взявши на руки маленьких дітей, кинулися в саме пекло битви.
Викрадені дочки сабінян називали найніжнішими іменами і сабінян, і римлян. «Зупиніться! - кричали вони. - Краще зверніть свій гнів проти нас, бо ми - причина розбрату!». Противники розгубилися та опустили зброю.