Объяснение:
"Небезпеку від діяльності українських дисидентів, зокрема Василя Стуса, комуністична номенклатура бачила у їхніх поглядах на розвиток Української РСР та відносин з Москвою. Стус та його прихильники обурювались насамперед тим, що комуністична влада національної ідеї не підтримує, а навпаки – пригнічує. Українські дисиденти заявляли про необхідність політичних та економічних реформ, а також про права та свободи національних меншин. Комуністична номенклатура, що володіла всіма ресурсами держави, вбачала у цьому виклик своїй владі та намагалась придушити будь-які прояви дисидентства."
Автором уривка є невідомий автор, але, ймовірно, це реферат або стаття з історії про діяльність Василя Стуса та українських дисидентів. У тексті описується небезпека, яку вбачала комуністична номенклатура в діяльності українських дисидентів. Ці події відбувалися в період з 1960-х до 1980-х років, коли в Українській РСР була найбільш жорстока диктатура.
Автор описує небезпеку, яку вбачала комуністична номенклатура в діяльності українських дисидентів, а саме, їхні погляди на розвиток Української РСР та відносини з Москвою. Автор негативно ставиться до комуністичної номенклатури та підтримує ідеї українських дисидентів, які заявляли про необхідність політичних та економічних реформ, а також про права та свободи національних меншин.
Цей уривок зіграв важливу роль у висвітленні історії діяльності українських дисидентів, зокрема Василя Стуса, який був одним з провідних діячів українського дисидентського руху. Він боровся за права національної самобутності та свободу слова в Українській РСР, тому його діяльність стала справжнім викликом для комуністичної влади.
Описуючи небезпеку, яку вбачала комуністична номенклатура в діяльності українських дисидентів, автор підкреслює важливість боротьби за свободу та демократію в Українській РСР. Цей уривок є важливим для розуміння історії України та розвитку демократії в країні.
Теорія розселення готів, також відома як "теза про розселення", була запропонована американським істориком Фредеріком Джексоном Тернером у 1893 році. Ця теорія вперше була сформульована для пояснення впливу розселення на формування американського національного характеру та ідентичності.
Згідно з теорією Тернера, розселення готів (англ. "frontier") мала вирішальний вплив на формування особливостей американського суспільства. Він вважав, що американський досвід розселення і постійного пересування кордону відбивався в характері американців, сприяв формуванню демократичних цінностей та підтримував індивідуалізм.
Згідно з теорією Тернера, коли границя розселення досягала нової території, готи (тобто перші поселенці) стикалися з великими викликами та необхідністю самостійно вирішувати проблеми. Це спонукало їх розвивати нові форми самоврядування, самостійності та ініціативи. Таким чином, розселення готів стимулювало розвиток демократичних цінностей, які стали важливими складовими американського суспільства.
Крім того, Тернер вважав, що розселення готів сприяло розвитку індивідуалізму. У таких умовах, де поселенці відокремлювалися від централізованої влади та суспільства, самостійність та індивідуальна ініціатива ставали важливими для успіху. Це призводило до посилення самостійності, незалежності та розуміння власної важли
вості кожної окремої особи.
Тернер вважав, що розселення готів завершилося в межах континентальних США у кінці 19 століття, і це мало наслідки для американського національного характеру. Однак, критики теорії вказують, що розселення готів не було єдиним визначальним фактором у формуванні американського суспільства, і інші чинники, такі як імміграція, економіка та політика, також мали значний вплив.
Варто зауважити, що теорія розселення готів не є всеосяжно визнаною історичною концепцією, і вона піддавалася критиці з різних точок зору. Тем не менш, вона залишається важливим внеском у розуміння американського суспільства та його формування.