Объяснение:
Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1922 роках. Заснована султаном Османом І на території Мала Азія. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших.
Потому-что во многом требования которые поднимали восставшие были лозунгами буржуазной революции. Прежде всего огромное недовольство колонистов вызывали высокие пошлины и огромные налоги. Также повстанцы боролись с подавлением метрополией местного производства, с целью завалить местные рынки английскими товарами. Последней каплей был "Гербовый сбор", который помимо ущерба местной торговле напугал местных посягательством на свободу печати. Американская революция была выгодна прежде всего местных ремесленников и торговцев.
Если вспомнить историю а точнее войну за независимость в США, Знаете англичане всегда рассматривали США как сырьевая база и рынок сбыта откуда можно круглосуточно вывозить полезные ископаемые Англия всяческие пыталась помешать развитию собственной промышленности и торговли и поэтому она водила все новые и новые налоги которые вызывали недовольство у колонистов что вызвало ряд восстании которые переросли в войну мятежниками были фермеры, ремесленники, беднота, рабочие и мелкая буржуазная горстка людей
что самое интересное армия состояло из простых людей а верхушка состояла из буржуазии и плантаторов очень крупных землевладельцев они и подняли восстание и были лидерами сопротивления из этого называется буржуазная революция
а если учительница спросить приведите пример то Джордж Вашингтон самый лучший вариант
Подробнее - на -
Османська імперія — одна з найвеличніших середньовічних держав. Вона більшою мірою впливала на розвиток інших народів, зокрема, європейських, аніж вбирала їхні здобутки. Турки отримували надвисокі прибутки від торгівлі між Європою та Азією. Щоправда, те не сприяло перетворенню їхніх міст у культурні центри, як це відбулося в Італії. По-перше, величезні кошти витрачалися на утримання дворів султанів та їх гаремів. По-друге, через глибоку набожність османи відкидали чужоземні, насамперед, християнські надбання. Наприклад, проповідники ісламу тривалий період не дозволяли друкувати книжки. Навіть арабськомовні примірники, які в XVI-XVII ст. публікували на Заході, були під забороною. Водночас у країні шанували освіту. Є відомості, що ще в 1331 р. заснували першу медресе (школу). Згодом із-поміж багатьох виокремилися два типи таких закладів. У «зовнішніх» вивчали «підвалини життя» — арабську мову й точні науки. У «внутрішніх» — «вище знання» — релігію. Учневі належало опанувати всі предмети, оскільки вони доповнювали один одного, наближали до божественної істини. Після завоювання міста Константинополь султан Мехмед II перетворив вісім церков у навчальні заклади й призначив туди досвідчених педагогів, які виховували улемів (богословів, правознавців).