ответ:Её долгому выживанию масштабный комплекс дипломатических, политических, экономических и военных мер. Умение заключать и разрывать нужные альянсы, стравливание реальных и теоретических врагов, даже сбитие мигрирующих народов с пути. Такая стратегия работала несколько столетий даже при условии тяжелейшего поражения в какой-нибудь битве, хотя воевать, причём весьма небезуспешно, Империи, конечно же, приходилось.
Если бы ещё ромейские власть предержащие частенько не были бы сами себе злобными буратинами с самими печальными последствиями, то Империя бы ещё дольше.
Объяснение:
Тауке сумел преодолеть распри аристократов, объединить народ, значительно подняв удельный вес ханской власти. Тауке привел в норму политическую и экономическую обстановку в своем государстве, наладил добрососедские отношения — с соседними государствами
Казахское ханство сумело окрепнуть при хане Тауке, который на исходе XYII и в начале XYIII веков, удачно объединив свои силы с силами кыргыз и каракалпаков
в 1680 году джунгары бесчинствовали на юге Казахстана, лишь один Туркестан, защищаемый Таукеханом, остался нетронутым. Но целиком пресечь агрессию ойратов он был не в силах
Радянсько-німецькі договори 1939 і їх доповнення:
19 серпня 1939: Німецько-радянська торговельна угода.
Німеччина надала СРСР кредит на 200 млн німецьких марок і взяла на себе зобов'язання поставити Радянському Союзу за цим кредитом верстати та інше заводське обладнання, а також військову техніку; СРСР зобов'язався погасити кредит поставками сировини і продовольства.
12 лютого 1940: Господарська угода між Німеччиною і СРСР про розширення торгівлі.
10 січня 1941: Угоди про взаємні торговельні поставки до серпня 1942 року.
Серйозне економічне і військово-технічне співробітництво між Німеччиною та СРСР згідно з цими угодами діяло до самого початку Німецько-радянської війни.
23 серпня 1939: Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (Пакт Молотова — Ріббентропа).
Договір означав різку переорієнтацію в зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною. Секретний протокол до договору встановлював розмежування сфер інтересів сторін. Німеччина визнавала інтереси СРСР в Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
Слідом за укладанням договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня 1939 року на територію Східної Польщі вступила Червона Армія, після чого до складу СРСР були включені Західна Україна і Західна Білорусь (1939), а згодом Прибалтика і Бессарабія (1940); в кінці 1939 СРСР напав на Фінляндію, розв'язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років.