був дуже сильним лідером, який мав великий вплив на Римську імперію. Він був одним із найвпливовіших лідерів античного світу. Цезар правив як фізичною, так і розумовою силою. Його дивовижні знання в багатьох сферах, включаючи військову стратегію та політику, - це те, що дозволило йому бути чудовим лідером. Цезар був дивовижним письменником, його промови та брошури дозволяли йому висловлювати свої погляди та контролювати погляди інших на нього. Його любили римські жителі. Його особистість у поєднанні з його неймовірними знаннями та великою військовою стратегією дала можливість йому керувати Римською імперією та дозволяти їй сильно процвітати.
За свого правління Цезар значно розширив область Римської імперії. Цезар був досвідченим у багатьох областях. Але як військовий полководець він був неперевершеним. До 58 р. до н.е. він захопив усю Галію.
Цезарю вдалося повністю змінити долю Риму. Його особистість, знання та військовий геній дозволили йому бути дивовижним лідером. Те, що колись називалося республікою, яка розпадається, перетворювалося на дуже сильну та потужну імперію. Рим більше ніколи не був таким самим.
Як зазначалося вище, однією з головних ролей Юлія Цезаря була роль військового генерала. Він прославився всім римлянам, написавши про свої військові подвиги. Він записував казки про свої битви та своїх ворогів, і ці казки читали по всьому Риму та його сільській місцевості. Його листи були відправлені назад до Риму, щоб повідомити керівництву про його прогрес, але його листи масово і це допомагало забезпечити його популярність серед людей.
Бувши губернатором деяких північних провінцій, він вирішив використовувати свої чотири легіони, щоб заволодіти більшою кількістю землі в ім'я Риму. Він розширив Рим на більшу частину сучасної Франції, Німеччини та Іспанії. Він переміг багато племен цих регіонів, оскільки вони були погано підготовлені, і ними легко маневрували добре дисципліновані та навчені римські легіони. До 52 р. до н. е. Цезар завоював всю Галлію, яка є сучасною Францією. Галія була землею багатьох різних племен.
Головне значення його військових походів стало перетворення Риму із республіки у могутню імперію, в склад якої входила велика кількість територій, які заселяли різні народи. Тим самим створюючи унікальний образ країни: багатогранної в культурному аспекті та багатої в економічному.
Вот:
БОРЬБА КАЗАХСКОГО НАРОДА С ДЖУНГАРСКИМ НАШЕСТВИЕМ
В начале XVIII в. международные отношения в Центральной Азии обостряли агрессивные действия Джунгарского ханства. Наиболее значительное влияние на международные отношения в Центральной Азии в этот период оказывало джунгаро-казахское противоборство.
Наибольшая угроза для казахов в первой половине XVIII в. нависла со стороны Джунгарского ханства. Основная цель на¬шествий джунгарских правителей на территорию Казахского ханства заключалась в подчинении казахских степей своей власти, в захвате кочевий и пастбищ. В выгодное положение, по отношению к казахскому ополчению, джунгар ставило наличие у них артиллерии. Для войны с казахами джунгары покупали вооружение и пушки у русских оружейников.
В конце XVII - начале XVIII вв. хан Тауке направил глав¬ные усилия страны на отражение ойратских набегов, восстановил государственность и сохранил территориальную целостность Ка¬захского ханства. В первой четверти XVIII в. к объединению трех жузов казахов побудили вторжения джунгар. Летом 1710 г. с целью создания единого ополчения против джунгар, в районе Каракумов состоялся первый курултай трех казахских жузов. По решению курултая единое ополчение казахов против джунгар возглавил Богенбай батыр.
После смерти Тауке хана, из-за обособления трех жузов, внутреннее положение в Казахском ханстве становилось напря¬женным и противоречивым. Используя несогласованные действия казахов и свое военное превосходство, джунгарские войска в 1711-1717 гг. оккупировали часть Жетысу. В 1718 году близ Аягуза в трехдневном сражении с джунгарами из-за того, что казахские султаны действовали разрозненно, казахские ополчения потерпели поражение.