Після смерті свого батька, Ольгерда, у 1377 році, за волею останнього Ягайло отримав великокнязівський престол і став разом із своїм дядьком Кейстутом співправителями Литовсько-руської держави. Однак вже від початку правління проти Ягайла виступило чимало братів, які були старшими за нього, і тому вважали свої претензії на великокнязівський престол вагомішими. Діархічний режим, успадкований від попередніх років, виявився нетривким: між співправителями розгорілась війна за владу у Великому князівстві, яка закінчилась ув'язненням і загибеллю Кейстута (1382 р.). Після чого проти Ягайла розпочав боротьбу в союзі з хрестоносцями Вітовт Кейстутович, що змусило великого князя шукати союзу з Польщею.Після Кревської унії обділеним волостями залишився син Кейстута, Вітовт. Уділ його батька — Троцьке, Городенське і Берестейське князівства разом з іншими землями Ягайло надав своєму братові Скиргайлу, якого водночас і призначив своїм намісником у Литві. Взамін них у 1388 році Вітовту була передана Волинська земля. Проте амбітному князю цього було мало, оскільки він хотів вернути усю батькову спадщину, та мріяв стати великим князем литовським. Тому в 1390 році Вітовт, заручившись підтримкою Тевтонського ордену розпочав військові дії проти Ягайла та його союзників. Війна з перемінним успіхом тривала близько двох років, але зрештою обидві сторони були виснажені змушені були піти на компроміс. За укладеною у 1392 році Острівською угодою Ягайло був передав Велике князівство Литовське в управління Вітовту, який формально був намісником Ягайла, але фактично став повновладним Великим князем Литовським. Також Вітовту були передані окрім Волині Троцьке і Гродненське князівства, а Скиргайло у 1393 р. отримав Київське князівство, відібране у старшого брата Ягайла, Володимира Ольгердовича.У 1404 році між Тевтонським Орденом з одного боку та Польщею і Литвою з іншого укладається Рацьонжський мир. Згідно нього за Тевтонським Орденом закріплювалась Жемайтія, також сторони зобовязувались допомагати один одному у війнах. Та цей мир був лише передишкою до війни, невдовзі Орден спробував охрестити жемайтів, які через це повстали проти його влади. Ягайло та Вітовт вирішили скористатися цим як приводом для початку війни. Вітовт почав підтримувати повстанців військовими діями. У цей час Орден звернувся до Ягайла з питанням чи буде він підтримувати Вітовта у війні. Не отримавши відповіді, 6 серпня 1409 року гросмейстр тевтонців, Ульріх фон Юнінген оголосили Польщі війну. Загони лицарів увійшли в польські землі та почали захоплювати фортеці. У відповідь на це Ягайло зібрав польські війська і до осені 1409 року звільнив більшість захоплених замків, а після взяття Бидгоща у вересні 1409 року уклав з Орденом річне перемир'я.
Перерву у бойових діях обидві сторони використали для підготовки і нарощення військових сил. У червні 1410 р. бойові дії відновились — Ягайло на чолі величезної польської армії вирушив на тевтонську столицю, Марієнбург. Вже 2 червня поляки зєднались з литовсько-руськими силами Вітовта на переправі через Віслу біля міста Червінська, пізніше до них приєднались і війська мазовецьких князів. 15 липня 1410 року об'єднана армія розгромила тевтонські війська у битві під Грюнвальдом, яка стала переломним моментом орденської експансії. Однак Ягайлу не вдалось повноцінно скористатись успіхами оскільки він барився з подальшими діями, а тевтонці в цей час змогли реорганізуватися і частково відновити боєздатність. У 1411 році було укладено Торунський мир. За його умовами Жемайтія відходила Великому князівству Литовському, а Короні поверталась Добжинська земля, яка незадовго до війни була захоплена Орденом.
Книга - крупное подразделение литературного произведения, состоящее из многих глав Пример: Роман в трех книгах. *** 2. - сшитые в один переплет чистые или разграфленные большие листы бумаги для записей Пример: Бухгалтерские книги. Амбарная к. К. отзывов. К. жалоб и предложений. *** 3. - произведение печати (в старину также рукописное) в виде переплетенных листов с каким-нибудь текстом Пример: Интересная к. Писатель выпустил в свет новую книгу. К. стихов. Ему и книги в руки (перен. : о знатоке, авторитете в ка ком-н. деле; разг.). Сидеть за книгой (читать), над книгами (много читать). К. жизни (перен. : вся жизнь, жизненный путь высок.).Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.книга ж. 1) а) Печатное издание (в старину - также рукопись) в виде сброшюрованных, переплетенных вместе листов с каким-л. текстом. б) Сочинение, произведение значительного объема, напечатанное отдельным изданием или предназначенное для него. 2) Сшитые в один переплет листы бумаги для каких-л. записей или с какими-л. записями. 3) Одна из крупных частей литературного произведения (обычно романа). Книга является спутником нашей жизни.Книга-это наша подруга.Книга может представлять собой нашего главного учителя.Книга-это то,без чего не может прожить не один человек.Книга-это то,с чего начинается наша жизнь.
Книга - крупное подразделение литературного произведения, состоящее из многих глав Пример: Роман в трех книгах. *** 2. - сшитые в один переплет чистые или разграфленные большие листы бумаги для записей Пример: Бухгалтерские книги. Амбарная к. К. отзывов. К. жалоб и предложений. *** 3. - произведение печати (в старину также рукописное) в виде переплетенных листов с каким-нибудь текстом Пример: Интересная к. Писатель выпустил в свет новую книгу. К. стихов. Ему и книги в руки (перен. : о знатоке, авторитете в ка ком-н. деле; разг.). Сидеть за книгой (читать), над книгами (много читать). К. жизни (перен. : вся жизнь, жизненный путь высок.).Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.книга ж. 1) а) Печатное издание (в старину - также рукопись) в виде сброшюрованных, переплетенных вместе листов с каким-л. текстом. б) Сочинение, произведение значительного объема, напечатанное отдельным изданием или предназначенное для него. 2) Сшитые в один переплет листы бумаги для каких-л. записей или с какими-л. записями. 3) Одна из крупных частей литературного произведения (обычно романа). Книга является спутником нашей жизни.Книга-это наша подруга.Книга может представлять собой нашего главного учителя.Книга-это то,без чего не может прожить не один человек.Книга-это то,с чего начинается наша жизнь.
Відповідь:
Пояснення:
Після смерті свого батька, Ольгерда, у 1377 році, за волею останнього Ягайло отримав великокнязівський престол і став разом із своїм дядьком Кейстутом співправителями Литовсько-руської держави. Однак вже від початку правління проти Ягайла виступило чимало братів, які були старшими за нього, і тому вважали свої претензії на великокнязівський престол вагомішими. Діархічний режим, успадкований від попередніх років, виявився нетривким: між співправителями розгорілась війна за владу у Великому князівстві, яка закінчилась ув'язненням і загибеллю Кейстута (1382 р.). Після чого проти Ягайла розпочав боротьбу в союзі з хрестоносцями Вітовт Кейстутович, що змусило великого князя шукати союзу з Польщею.Після Кревської унії обділеним волостями залишився син Кейстута, Вітовт. Уділ його батька — Троцьке, Городенське і Берестейське князівства разом з іншими землями Ягайло надав своєму братові Скиргайлу, якого водночас і призначив своїм намісником у Литві. Взамін них у 1388 році Вітовту була передана Волинська земля. Проте амбітному князю цього було мало, оскільки він хотів вернути усю батькову спадщину, та мріяв стати великим князем литовським. Тому в 1390 році Вітовт, заручившись підтримкою Тевтонського ордену розпочав військові дії проти Ягайла та його союзників. Війна з перемінним успіхом тривала близько двох років, але зрештою обидві сторони були виснажені змушені були піти на компроміс. За укладеною у 1392 році Острівською угодою Ягайло був передав Велике князівство Литовське в управління Вітовту, який формально був намісником Ягайла, але фактично став повновладним Великим князем Литовським. Також Вітовту були передані окрім Волині Троцьке і Гродненське князівства, а Скиргайло у 1393 р. отримав Київське князівство, відібране у старшого брата Ягайла, Володимира Ольгердовича.У 1404 році між Тевтонським Орденом з одного боку та Польщею і Литвою з іншого укладається Рацьонжський мир. Згідно нього за Тевтонським Орденом закріплювалась Жемайтія, також сторони зобовязувались допомагати один одному у війнах. Та цей мир був лише передишкою до війни, невдовзі Орден спробував охрестити жемайтів, які через це повстали проти його влади. Ягайло та Вітовт вирішили скористатися цим як приводом для початку війни. Вітовт почав підтримувати повстанців військовими діями. У цей час Орден звернувся до Ягайла з питанням чи буде він підтримувати Вітовта у війні. Не отримавши відповіді, 6 серпня 1409 року гросмейстр тевтонців, Ульріх фон Юнінген оголосили Польщі війну. Загони лицарів увійшли в польські землі та почали захоплювати фортеці. У відповідь на це Ягайло зібрав польські війська і до осені 1409 року звільнив більшість захоплених замків, а після взяття Бидгоща у вересні 1409 року уклав з Орденом річне перемир'я.
Перерву у бойових діях обидві сторони використали для підготовки і нарощення військових сил. У червні 1410 р. бойові дії відновились — Ягайло на чолі величезної польської армії вирушив на тевтонську столицю, Марієнбург. Вже 2 червня поляки зєднались з литовсько-руськими силами Вітовта на переправі через Віслу біля міста Червінська, пізніше до них приєднались і війська мазовецьких князів. 15 липня 1410 року об'єднана армія розгромила тевтонські війська у битві під Грюнвальдом, яка стала переломним моментом орденської експансії. Однак Ягайлу не вдалось повноцінно скористатись успіхами оскільки він барився з подальшими діями, а тевтонці в цей час змогли реорганізуватися і частково відновити боєздатність. У 1411 році було укладено Торунський мир. За його умовами Жемайтія відходила Великому князівству Литовському, а Короні поверталась Добжинська земля, яка незадовго до війни була захоплена Орденом.