М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
tolikstrikashi
tolikstrikashi
05.05.2020 22:37 •  История

1. Що таке "стани", "шляхта", "магнати", "натуральне господарство", "оброк", "панщина", "латифундія", "фільварки", " кріпацтво". 2.Назвіть основні соціальні верстви суспільства на українських землях у ХІV-ХVст. Які з них були панівними? 3. Які форми залежності існували на українських землях?​

👇
Ответ:
Balthazar1
Balthazar1
05.05.2020

1) Суспільний стан —  великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства. Відрізняється від таких понять як суспільний клас, суспільний , соціальна страта.

2) Шля́хта  — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.

3) Магна́т (лат. magnus — великий) — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті). У середньовіччі — назва вищих землевласників і воєначальників вище барони: графи, герцоги, князі та територіальні принци. У переносному значенні — великий власник, багатій, олігарх.

4)Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

5)Обро́к — натуральний податок, данина продуктами традиційного натурального господарства, що стягувався феодалом з селян. Частина продуктів селянського господарства — зерно, худобу, птахів, яйця, сало, мед, а також виготовлена ними шкіра, пряжа, полотно тощо.

6)Па́нщина — відробіткова рента, одна з форм земельної ренти при феодальному і виробництва. Можлива з прикріпленням до землі безпосереднього виробника.

7)Латифу́ндія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної.

8)Фільва́рок — маєток у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у XIV—XIX ст. Панський сільськогосподарський

9)Кріпацтво, або кріпосне право у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність феодала на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо).

4,7(67 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lincha3
lincha3
05.05.2020
Жизнь рабочих была трудна и скучна. Вставали рано утром, с первыми звонами колокола на заводе, скудно завтракали, собирались. Во время второго звона выходили в путь. Приходили на завод и начинали работу во время третьего звона. Работали долго, до позднего вечера, а затем уходили домой. И так было почти каждый день. Платили им гроши, кроме того, начальство могло забраковать товар и вычесть его сумму из зарплаты. На заводы и фабрики забирали детей, женщин - всех, кто мог чем-то по делу. Также это делали из-за того, что они требовали меньшей зарплаты, чем взрослые.
4,5(65 оценок)
Ответ:
nurbo55555555551
nurbo55555555551
05.05.2020
Идеологизация культуры. С конца 20-х годов усилился контроль со стороны органов государственной власти за развитием духовной жизни общества. Произошли изменения в структуре органов управления культурой. Руководство отдельными ее отраслями передавалось специализированным комитетам (по делам высшей школы, по радиофикации и радиовещанию и т. д.) . Новым наркомом просвещения был назначен А. С. Бубнов, находившийся ранее на руководящей работе в системе РККА. Перспективы развития культуры стали определяться пятилетними народнохозяйственными планами. Обсуждение вопросов культурного строительства проходило на съездах и пленумах ЦК партии. В деятельности партийно-государственных органов большое место занимала работа, направленная на преодоление буржуазной идеологии и утверждение марксизма в сознании людей. Главная роль в развернувшейся общественно-политической борьбе отводилась общественным наукам, печати, литературе и искусству.

В постановлениях ЦК партии «О журнале "Под знаменем марксизма"» и «О работе Комакадемии» (1931 г. ) были намечены задачи и основные направления развития общественных наук. От них требовалось преодолеть отставание науки от практики социалистического строительства. В постановлениях был сформулирован тезис об «обострении классовой борьбы на теоретическом фронт» . Вслед за тем начались поиски «классовых врагов» на «историческом фронте» , на музыкальном и литературных «фронтах» . В «контрреволюционном вредительстве» были обвинены историки Е. В. Тарле и С. Ф. Платонов, литературовед Д. С. Лихачев. В 30-е годы были репрессированы многие талантливые писатели, поэты, художники (П. Н. Васильев, О. Э. Мандельштам и др.) .
4,4(20 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ