Успехи были достигнуты за счет жесткой дисциплины в армии, безусловному подчинению. Обычно армия монголов превосходило армию завоеванной территории – у монголов была многотысячная армия.
Также монголы не наступали просто так, у них была тактика, продуманная стратегия. Также у них было хорошее снаружение и оружее, которое они взяли у китайцев – те же огненные катапульты, использование пороха – у Руси, например, этого не было, поэтому монголы ее и завоевали.
Еще монголы завоевали более слабые территории, в которых происходила феодальная раздробленность.
А еще монголы были довольно жестоки, например, запросто могли сжечь город.
2.Какие причины на ваш взгляд играли решающую роль в победе монгольской армии?Сплоченность, массовость, жестокость, передовое вооружение и тактика. Например, русское войско было раздроблено, не было лидера, такого количества бойцов и современного вооружения – осада городов продолжалась долго, но за счет жителей, а не войска. Собирали какие-то ополчения, воинов не было. Но с другой стороны, завоевания и дань – единственное хозяйство монголов, больше их экономика ничего не имела, за счет этого и жила.
Після смерті Лева володарем став його єдиний син Юрій І, котрий, як і його дід, мав титул короля Русі. Вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало Для зміцнення держави. Найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: Юрій зосередив у своїх руках владу над Волинським і Галицьким князівствами, а столицю переніс із Холма до Володимира.
Домігся утворення окремої Галицької митрополії (1303). Скориставшись послабленням Золотої Орди, він поновив владу над Пониззям, встановив дружні відносини з Польщею й Тевтонським орденом. За його правління переживала піднесення економіка держави. Його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».
Юрій II Болеслав Тройденович(близько 1306- 1340 р.)- галицько-волинський князь (1325-1340 pp.). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І Львовича. Будучи католиком, прийняв православну віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, у якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці заходи Юрія II Болеслава підривали значення місцевої аристократії. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства (Галицько-Волинська держава): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. У 1340 р. бояри організували проти Юрія II Болеслава змову й отруїли його у Володимирі