ответ:Западно-тюркский каганат охватывал практически всю территорию современного Казахстана. Его правителем стал брат Бумын-кагана Истеми, он носил титул ябгу-каган ( в дальнейшем этот титул стал традиционным для западной ветви тюркской династии Ашина). Этнополитическим ядром каганата стал десятистрельный союз — «Десять племен» (он ок будун), занимавший древние усуньские; земли от гор Каратау до Джунгарии. К востоку от реки Чу выделились пять племен дулу, а к западу от нее — пять племен нушиби. Столицей стал город Суяб (около города Токмак в Киргизии), а летней резиденцией Минг-Булаг (близ города Туркестана). Каганат представлял единую систему преимущественно кочевого и полукочевого ведения скотоводческого хозяйства и оседло-земледельческого типа хозяйствования. Население — и тюркское, и согдийское — занималось торговлей, ремеслами, землепашеством и скотоводством. Первым лицом в каганате был каган — верховный владыка, правитель, военачальник, возможно, и собственник всех земель.
Объяснение:
ответ:
1. масова культура в літературі та образотворчому мистецтві.
промисловий переворот, що охопив усі провідні країни світу, бурхливим зростанням міст, розквітом усіх напрямків культури й появою великої кількості освічених людей. підвищилися рівень і якість
життя городян. у них з’явилося дозвілля й стійкі культурні потреби, а також можливості витрачати певні кошти на задоволення цих потреб (мал. 1). досягнення культурного життя еліти суспільства були недоступні простим громадянам, тому в другій половині xix ст. виникло нове історичне явище — масова культура.
объяснение:
на 1 і 5 Питання я не відповіла , Тому що не зрозуміла, вибач
Объяснение:
2. Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій забезпечить комплексне використання найбагатших ресурсів Дніпра дешева енергія дніпровських ГЕС послужить основою подальшого розвитку електроємних галузей соціалістичної індустрії створення каскаду гідроелектростанцій значно поліпшить також судноплавство від гирла Дніпра до Києва
3. Сільськогосподарську реформу Микити Сергійовича прийнято ділити на управлінську та аграрну. Це пов'язано з тим, що реорганізація сільського господарства велася за кількома напрямками. Реформи Хрущова в галузі сільського господарства почалися з того, що він почав об'єднувати приватні господарства і невеликі колгоспи у великі раднаргоспи. Це було далекоглядним рішенням, так як вже на той момент загострилося питання ведення дрібного господарства. Склалася така ситуація, що в одних колгоспів були великі території, але мало робочої сили, а в інших – навпаки. Запропоноване Микитою Сергійовичем рішення про об'єднання цих господарств дозволило вирішити дану проблему.Найбільш показовим стало»Рязанське диво". У спробі задовольнити примху глави держави і вислужитися перед начальством перший секретар Рязанського обкому Олексій Ларіонов пообіцяв в три рази збільшити виробництво м'яса. Для цього він розпорядився забити практично все поголів'я худоби в області, включаючи тварин, що належать приватним власникам. А так як цієї кількості худоби не вистачило, то на закупівлю м'яса в інших областях були пущені бюджетні гроші. В результаті тваринництву і бюджету Рязанської області було завдано істотної шкоди. Сам Олексій Ларіонов після розкриття цієї афери застрелився.
4. Позитивною стороною роботи раднаргоспів було об'єднання в ряді випадків споріднених підприємств, створення міжгалузевих підприємств з ремонту обладнання, виробництва заготовок, інструменту і т.п. але з плином часу стали виявлятися великі недоліки в територіальній системі управління.
6. Шістдесятники - це субкультура радянської інтелігенції.
Це покоління людей минулого століття, що народилися приблизно з 1925 по 1935 рр.
Більшість "шістдесятників" були вихідцями з інтелігентського або партійного середовища.
Найпомітніше "шістдесятники" висловили себе в літературі.
Також в кінематографі, образотворчому мистецтві.
Якщо спробувати охарактеризувати їх погляди, то можна сказати наступне:
Вони відрізнялися тим, що були незадоволені радянською владою. Критикували керівників країни.
Шістдесятники були в деякому роді опозицією.
Вони вірили в комунізм без сталінізму, без голоду, війни і концтаборів.
7. Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності Республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції, встановила цензуру, відкидала будь-які законні можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління.