М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Juylia555
Juylia555
25.03.2020 15:55 •  История

Які обмеження автономії Гетьманьщини були здійснені за Петра 1?
Очень !!

👇
Ответ:
kristinashevku1
kristinashevku1
25.03.2020

ПІСЛЯ того, як Петро І остаточно переконався у «зраді» гетьмана І.Мазепи, за його згодою гетьманом було обрано стародубського полковника Івана Скоропадського (1708-1722).

Вперше була порушена традиція: не укладено договору гетьмана і царя. Натомість цар визнавав права «малоросів» у загальному плані, що відбивалося в змісті так званих «Ре-шетилівських статей», підписаних у 1709 р.

На цих статтях позначилася політика репресивних заходів проти мазепинців і так званого «українського сепаратизму». Вони торкнулися в першу чергу особи гетьмана, якого козаки вже не могли на своїх радах обирати без попередньої згоди царя. Ба більше, Петро І призначив у Гетьманщину свого представника при гетьмані з правом контролю за гетьманським урядом. У розпорядженні царського представника перебували два спеціально висланих на Україну полки. Столицею Гетьманщини замість Батурина став Глухів - місто майже на російсько-українському кордоні. Цар почав також сам призначати полковників без волі гетьмана. Нерідко серед них були росіяни або іноземці, які ставали власниками великих маєтків, конфіскованих у прихильників Мазепи.

Обмеження торкнулися також інших сфер - торгівлі, культури, церковного життя.

Це те, що цар встиг зробити, так би мовити, по «гарячих слідах» розправи з мазепинцями в Гетьманщині. Але цими заходами політика, яка чітко окреслилася в наміра*х Петра І щодо України, не обмежилася.

Наступним ударом по автономії Гетьманщини було заснування з ініціативи Петра І у 1722 р. так званої Малоросійської Колегії. Формальним приводом для її створення було нібито бажання царської адміністрації навести лад у фінансових та судових справах. Фактично ж «колегія підривала позиції гетьмана. Скоропадський рішуче протестував, але даремно. Незабаром, у липні 1722 р., він помер»9.

Жертвою боротьби з Колегією незабаром став наказний гетьман Павло Полуботок (1722-1724).

Він вступив у конфлікт з головою Малоросійської Колегії генералом Степаном Вельяміновим. Причина конфлікту полягала в тому, що Полуботок, всупереч настановам Колегії, створював нові форми адміністративної влади, в тому числі, проводячи реформи в судівництві. Описуючи складну політичну гру, яка зав'язалася навколо діяльності Колегії та непоступливості наказного гетьмана, Д.Дорошенко повідомляє: «Щоб зашахувати втручання Малоросійської Колегії в судову вправу, Полуботок заходився коло реформи суду, зробив генеральний суд колегіальним, запровадивши в ньому т. зв. асесорів, суворими наказами вимагав від провінціяльних судів, щоб не було хабарництва й волокити, установив точний порядок судової апеляції й грозив суворими карами старшині за надужиття й утиски над населенням. Цим усім він вибивав зброю з рук Малоросійської Колегії, яка виступала нібито в обороні українського населення проти старшини. І це найбільше обурило Петра»1".

Фінал опозиційної впертості Полуботка та його уряду відомий. Викликавши наказного, гетьмана, а разом з ним генерального писаря Семена Савича і генерального суддю Івана Черниша ніби для пояснень до Петербурга, цар заарештував їх і посадив у Нетроиавлівську фортецю.

Автор «Історії Русів» пов'язує акт суворої розправи царя з промовою, яку виголосив Полуботок, подаючи Петру І свою петицію. В ній гетьман порівнює царя з азіатським тираном і докоряє йому за жорстоке і несправедливе ставлення до України.

Історик Д.Дорошенко висловлює сумнів щодо самого факту такої промови, але й без неї, говорить він, діяльність Полуботка давала Петрові підстави для великого незадоволення. Зазнали репресій і інші діячі генеральної старшини, які були причетні до складання петиції. Зокрема, було заарештовано майбутнього гетьмана Данила Апостола, і він просидів кілька літ у Петропавлівці, аж поки смерть царя не визволила тих, хто залишився живим. Полуботок помер у в'язниці в грудні 1724 року. «Це був останній погром української старшини з її автоно-містичними тенденціями. Тепер усе замовкло і принишкло... Всі зайнялися тепер своїми приватними справами й дбали тільки про збереження свого матеріального добробуту. Краєм правила Малоросійська Колегія разом із слухняними старшинами»11.

Объяснение:

4,6(19 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ElenaFevralV
ElenaFevralV
25.03.2020

У Андропова (1982-1984)- репрессии против населения, введение мер по укреплению трудовой,плановой и государственной дисциплин, сорваны переговоры с США по ракетам средней дальности. У Горбачёва (1985-1991)- падение дисциплины, падение промышленного производства, отказ СССР от вмешательства в конфликты различных стран .

Объяснение:

Если сравнить внешнюю и внутреннюю политику Андропова и Горбачёва, то можно сказать следующее: Андропов придерживался консервативных взглядов в управлении страной,реформы и новшества практически не осуществлялись, усилился контроль силовых структур над жизнью граждан. Горбачёв же напротив, придерживался курса реформизма во всех, практически, областях политики, экономической, социальной и прочих областей. Была провозглашена перестройка, курс на изменения.

4,8(65 оценок)
Ответ:
gebatible777
gebatible777
25.03.2020
Консулы Флавий Аниций Гермогениан Олибрий и Флавий Аниций Пробин.Разделение Римской империи наЗападную и Восточную.17 января — Феодосий I умер по пути из Рима в Медиолане. Империя разделена между его сыновьями.Аркадий (соправитель с 383) получает Дакию, Македонию,Грецию, Фракию, Малую Азию,Сирию и Египет, Гонорий(соправитель с 393) — Италию,Африку, Галлию, Испанию, Британию,Норик, Паннонию и Далмацию.
395—423 — Император Западной Римской империи Гонорий, Флавий (383, 9.9-423, 15.8).Фактическое правление Западной Римской империей сосредоточил в своих руках вандал Стилихон, опекун Гонория.395—408 — Император ВизантииАркадий, Флавий (377—408, 1.5). СынФеодосия I.Управление Востоком сосредоточилось в руках префекта Востока галла Руфина. Руфин собирался выдать за Аркадия свою дочь. Но главный евнух Евтропийустроил брак Аркадия с Евдоксией, дочерью франкского военачальникаБаутона. Руфин вступил в сношения свестготами. Готы сместили поставленных римлянами вождей и избрали королём Алариха из родаБалтов.395—410 — Король вестготовАларих I.Осень — Вестготы подступили кКонстантинополю. Руфин уговорил Алариха увести своё войско на запад. Ноябрь — В Константинополь вернулись легионы Феодосия во главе с готом Гайной. Легионеры убили Руфина прямо у ног Аркадия.Ок.395 — Умер Евномий в Каппадокии (еретик).Поход гуннов в Месопотамию.395—430 — Епископ Гиппона св. Августин (354, 13.11-430, 28.8).Учитель Церкви.Остатки китайского царстваРанняя Цинь входят в составЗападной Цинь.Война Тоба-Вэй против Муюнов-Янь. Победа табгачей.
До 395—410 — Хан жужанейШелунь.Переход жужаней на север от Гобии союз хана Шелуня с Яо Сином.395—427 (традиционно 313—399) — 16-й император Японии Нинтоку(Опосазаки).
4,8(62 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ