термін, що описує всесвітню історію людства з початку писаної історії до Середньовіччя. Частково цю тему покривають статті Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Стародавня Грузія Стародавній Рим та Межиріччя. В історію Стародавнього світу входить період античності, який охоплює час, починаючи з перших Олімпійських ігор у Греції, тобто з 776 року до н. е., чому приблизно відповідає також дата заснування Рима — 753 рік до н. е. Датою закінчення європейської стародавньої історії зазвичай вважають рік падіння Західної Римської імперії (476 рік н. е.)[1][2], а іноді — дату смерті імператора Юстиніана I (565 р.)[3], появу ісламу (622 р.)[4] або ж початок правління імператора Карла Великого[5].
Стародавньому світу передують доісторичні часи, описані в статті Первісне суспільство. Точної дати завершення періоду Стародавньої історії немає. Границя переходу до Середньовіччя умовна. Наприклад, щодо Америки вважається, що стародавня історія тривала до відкриття континенту Колумбом, щодо Індії, до стародавньої історії включають період Серединних держав та держави Гуптів, щодо Китаю, вважається що стародавня історія тривала до кінця Династії Цінь, тобто завершилася ще за 200 років до н. е.
Із трьох класичних діб історія Стародавнього світу включає бронзову і залізну добу, а також епоху записаної історії, що прийшла на зміну залізній добі.
Історичний факт - це дійсне подія, яка мала місце і володіє завжди наступними характеристиками: локалізованість в часі і просторі, об'єктивністю і невичерпністю. Історичний час представлено хронологічними категоріями: рік, тисячоліття, ера, період, етап і діями (співвіднесення, зіставлення, визначення тривалості та послідовності, співвіднесення синхронності / асинхронності). Історичний час забезпечує локалізацію історичного минулого в часі і сприяє розвитку тимчасових орієнтацій. Історичне простір представлено сукупністю природно-географічних, політичних, суспільно-культурних процесів, що протікають на певній території. Історичне рух відображає діяльність людини і суспільства в різних сферах діяльності: трудовий, громадської, політичної, культурної, пізнавальної, міжнародної, по саморозвитку.