Первого августа 1914 года Российская империя вступила в Первую мировую войну. Общество тут же разделилось на поддерживающих этот шаг и выступающих против него. Несмотря на активную агитацию со стороны царского режима были те, кто считал ошибкой участие России в этих военных действиях. Монархических партии все как одна поддерживали участие страны в этой войне. Они высказывались одобрительно в адрес царского правительства и его действий связанных с войной.
Либералы подобно монархистам поддержали идеи царя и его вступления в военные действия. Что касается меньшевиков, они с самого начала войны выступали против. Точно так же были настроены и большевики. Обе партии голосовали против выдачи кредитов для военных нужд.
Правда, немногим позднее начались сомнения внутри меньшевистской партии. Не придя к общему мнению меньшевики раскололи свою партию на три разных направления. Одно из них, правое, продолжало одобрять участие России в войне. Второе - центристское меняло свои взгляды в зависимости от мнения рабочих масс. Третье - левое направление 0 осуждало саму войну и правительства всех стран – участников в Первой мировой. Что-то похожее происходило и в партии эсеров. Они также сформировали три крыла и разделились по ним согласно своих мнений.
Объяснение:
Поштовхом до виникнення гуситського руху стали виступи Яна Гуса і його сподвижників — Ієроніма Празького та інших. Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духівництвом, закликаючи повернутися до «євангельськоїбідності»; вважали, що для того, щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння має здійснюватися рідною чеськоюмовою; критикували католицьке причастя для духівництва хлібом і вином, а для мирян — лише хлібом; доводили, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.Подальший розвиток ситуації призвів до встановлення в Чехії мирного співіснування двох конфесій — католиків і чашників, яке було остаточно закріплене договором у Кутній-Гурі (1485). Радикальнішою групою гуситів були так звані «чеські (богемські) брати», що почали формуватися в 1457 році і відкололися від чашників в 1476. «Богемські брати» не визнавали таїнств, відкидали переісточення/перетворення. Проблема співіснування католиків і гуситів у Чехії загострилася в XVII столітті в зв'язку з поширенням у Чехії ідей Реформації. В цей час багато чашників зблизилися з лютеранами, а «богемські брати» з кальвіністами. Імператори з династії Габсбургів у першій половині XVII століття прагнули до скасування прав гуситів, що призвело до Тридцятирічної війни (1618–1648). Після поразки Чехії у війні церковні організації гуситів на довгий час припинили своє існування.