Мудрый старик
Жил-был один мальчик, он жил с отцом, отец работал в парке.Однажды мальчик с папой пошли погулять видят сидит на камне старик, очень был он стар. А возле него сидит маленькая девочка. Спрашивает его мальчик:
-Дедушка почему вы на дороге сидите?
-Потому что я могу как-то вот этой девочке- отвечает дедушка
-Чем
-У неё нога сильно болит, и вот мы сидим под дождём, ждём автобуса
-Зачем, вы просто время своё теряете?
-А ты подумай не зря говорят утро вечера мудрее
Подумал мальчик не как не мог придумать что хотел дедушка и зачем время терял, и вот проснулся он утром видит на дворе весёлая девочка играет. Пришёл к ней мальчик а та девочка сказала всё что он видил вчера. Бежит к старику мальчик хотел сказать что та девочка была его лучшей подруга. Но старика не было только было были видны маленькие чорточки капель
Объяснение:
1. Упереджене ставлення:
Політична ідея винятковості малоросів, як вважає таємний радник Юзефович, є вигадкою австрійсько-польської інтриги, яку запустили у нас поляки на початку 40-х рр.
У 1861 р. почали видавати в Петербурзі Білозерський разом з Кулішем журнал “Основа”. Поява цього журналу – перший формальний прояв української пропаганди.
Заснований в Києві відділ імператорського Російського географічного товариства прихистив тих неблагонадійних і шкідливих осіб, які нині вирізняються особливою діяльністю на ниві поширення серед народу ідеї про самостійну народність малоросів.
Найголовнішими діячами відділу на терені поширення в народі хибної і шкідливої думки про самостійність малоросійської народності, мови й літератури є Чубинський і колишній доцент Київського університету Драгоманов.
...українофіли наполегливо намагаються піднести простонародну говірку Південної Росії до рівня літературної мови, перекладаючи твори російської та іноземних літератур і видаючи оригінальні твори.
З особливою увагою стежачи за напрямом усіх видань для народу малоросійською говіркою, дійшли позитивного висновку, що вся літературна діяльність так званих українофілів має кваліфікуватися як посягання на державну єдність і цілісність Росії, приховане більш-менш пристойними формами.
2. Найбільша загроза:
Дозволити створення особливої простонародної літератури українською говіркою – означало б закласти міцне підґрунтя для розвитку переконання у можливості здійснити в майбутньому, хоча, можливо, і досить віддаленому, відчуження України від Росії.
3. Докази упередженості:
Це переконання підтверджує історія одного з найбільш завзятих пропагандистів українофільства Куліша, який чи не першим заклав основу до подальшого розвитку і поширення шкідливого й безглуздого вчення про відокремлення Малоросії...
Майже одночасно з Кулішем з’явився поет Шевченко, якого прихильники Куліша, коли поет помер, намагалися щосили підняти на п’єдестал народного кумира.